Леніна знову використали для політичних провокацій. ВІДЕО. Оновлено

Під пам'ятником Володимиру Леніну на бульварі Тараса Шевченка в Києві відбулися заворушення. Невідомі у чорних масках, у кількості близько 150 осіб, намагалися зруйнувати пам’ятник і влаштували побоїще з "Беркутом".

Як свідчить кореспондент УП, "людина в масці, яка кричала "Разом нас багато", кинула каміння у "Беркут" і зникла".

Під час сутичок постраждало мінімум двоє бійців "Беркуту", повідомляє кореспондент Kyiv Post.

Група демонстрантів у масках закидала спецпідрозділ палицями і камінням, "беркутівці" у відповідь застосували світлошумові гранати і сльозогінний газ, від якого постраждали і звичайні перехожі.

Звичайнa міліція зникла з місця подій "майже негайно", свідчить кореспондент Kyiv Post.

Люди у масках накинули на пам'ятник мотузки і пробували його повалити. При цьому один із найактивніших вигукував російською: "Господа, тяните Ленина, б*дь!"

Протестанти у масках, використовуючи газові балончики, відтіснили "Беркут" і загнали його в автобус, який стояв неподалік.

Двох відсталих "беркутівців" побили. Один знайшов укриття у приміщенні ресторану Prego, туди скоро приїхала швидка.

За повідомленням Громадського TV, активісти намагалися перекрити рух на бульварі Шевченка, натягнувши канат.

Через приблизно 5 хвилин "Беркут" повернувся у посиленому складі і розпочав по одному затримувати активістів. Журналісти повідомили, що намагалися затримати депутата від "Свободи" Едуарда Леонова та брата Олега Тягнибока Андрія.

Кілька осіб були затримані. Після цього "Беркут" взяв у кільце пам’ятник Леніна.

Крім "беркутівців", монумент оточили учасники акції без масок, які закликають припинити масові сутички і "тримати оборону, щоб не було провокацій".

Усе місце, де стоїть пам'ятник, оточено. Приїхали ще депутати й закликають усіх іти на Майдан Незалежності – і без провокацій.

Людей дуже багато, маленька площа заповнена людьми. Тих, хто кидав каміння, не видно.

Станом на 21:00 основні сили "Беркуту" розійшлися, залишилося людей 30 – багато зі спецпризначенців пішли до Бессарабки. На підході вже стоїть міліція.

Як відомо, у лютому 2013 року року більше 10 прихильників партії "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки у 2013 році.

Дивіться також:

Хто стоїть за провокаторами та українофобами?

"Антифашизм" - технологія для боротьби з опозицією

На річницю Карпатської України в Ужгороді напали на угорців

Інші матеріали за темою "Провокація"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.