Спецпроект

У Національному художньому музеї навчатимуть "слухати" живопис

Урочисте відкриття виставки "Музика: побачити звук" відбудеться завтра.

Про це повідомляє namu.kiev.ua.

Уже восьмий рік поспіль Національний художній музей України в рамках програми "Живе мистецтво" готує масштабний виставковий просвітницький проект. Його мета - разом із глядачем вчитись бачити мистецтво і відкривати нові можливості для його розуміння. Цьогорічний проект виходить за межі традиційних музейних тем, оскільки присвячений взаємодії образотворчого мистецтва та музики.

Простір музею наповниться музикою. У різних її проявах і втіленнях. І це буде не просто фон для огляду картин. Музика стане повноцінним співрозмовником, у діалозі з яким сенс побачених образів може розкритися по-новому. Ми будемо намагатися чути музику в кольорах і бачити, як звучать полотна. Адже тільки на перший погляд музика й образотворче мистецтво ґрунтуються на різних принципах. Насправді, між ними дуже багато спільного - як в силі емоційного впливу, так і в формах, структурах та засобах.

Експозиція об'єднає три різні смислові групи. Перша з них - реалістична. Взаємодія музики й образотворчого мистецтва простежується на рівні сюжету і має цілком функціональне призначення: документація і фіксація. Друга група - імпресіоністична. У представлених творах значення сюжетно-подієвого компоненту зменшено. Роботи звертаються передусім до емоцій і настрою глядача подібно до того, як це робить музика. І третя, найбільша, присвячена структурам. Заперечуючи міметичність (тобто наслідування, "зображення життя у формах життя") як основоположний принцип образотворчого мистецтва, художники-авангардисти часто зверталися до музики як до зразкового неміметичного виду мистецтва. Це дозволило нарешті простежити певні структурні закономірності, єдині для всіх мистецтв і зокрема для музики та живопису.

В експозиції представлені твори художника і музиканта Григорія Світлицького, живописця Федора Манайла, Віктора Пальмова - дослідника кольоропису, авангардистки Соні Делоне та інших українських художників з колекції НХМУ, театральні ескізи Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музичні інструменти, з колекції МТМКУ.

У програмі відкриття: інтерактивна музична програма МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ і камерного ансамблю ARTEХАТТА.

Теми

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.