Уламки гранітного Леніна продають через інтернет

Оголошення про продаж частин київського пам’ятника Леніну з’явилося на одному з популярних сайтів приватних оголошень.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Охочі можуть придбати певні елементи за фіксованою вартістю або на вагу - по 50 грн за кілограм.

З ціною на голову Леніна продавець не визначився і просить охочих пропонувати свої ціни.

Кілька цитат із тексту оголошення:

"У вас унікальна можливість придбати шматочок історії - частинку Леніна, поваленого 8.12.13. Пам'ятник перебував на бульварі Шевченка в Києві з 5 грудня 1946.

Монумент було виготовлено з рідкісного матеріалу - карельського кварциту, з нього будували мавзолей у Москві [це твердження з російської Вікіпедії не відповідає дійсності - за даними Кабміну, монумент виготовлено з червоного полірованого граніту - ІП].

Вартість частинок Леніна залежить від частини тіла і ваги. Долоня коштує 1000 грн, шматочок руки - 750 грн Шматки ніг і тулуба продаємо на вагу - 50 грн за кіло. Голова – безцінна. За неї пропонуйте свою ціну".

 

Як відомо, 8 грудня в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за вчинену молодиками у масках акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода".

Голова Харківської ОДА Михайло Добкін оголосив про збір коштів на відбудову пам'ятника, при цьому зневажливо відгукнувшись про "вуйків".

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Монументи"

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.