Уламки гранітного Леніна продають через інтернет

Оголошення про продаж частин київського пам’ятника Леніну з’явилося на одному з популярних сайтів приватних оголошень.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Охочі можуть придбати певні елементи за фіксованою вартістю або на вагу - по 50 грн за кілограм.

З ціною на голову Леніна продавець не визначився і просить охочих пропонувати свої ціни.

Кілька цитат із тексту оголошення:

"У вас унікальна можливість придбати шматочок історії - частинку Леніна, поваленого 8.12.13. Пам'ятник перебував на бульварі Шевченка в Києві з 5 грудня 1946.

Монумент було виготовлено з рідкісного матеріалу - карельського кварциту, з нього будували мавзолей у Москві [це твердження з російської Вікіпедії не відповідає дійсності - за даними Кабміну, монумент виготовлено з червоного полірованого граніту - ІП].

Вартість частинок Леніна залежить від частини тіла і ваги. Долоня коштує 1000 грн, шматочок руки - 750 грн Шматки ніг і тулуба продаємо на вагу - 50 грн за кіло. Голова – безцінна. За неї пропонуйте свою ціну".

 

Як відомо, 8 грудня в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Відповідальність за вчинену молодиками у масках акцію взяла на себе партія "ВО "Свобода".

Голова Харківської ОДА Михайло Добкін оголосив про збір коштів на відбудову пам'ятника, при цьому зневажливо відгукнувшись про "вуйків".

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник більшовицького перевороту в Російській республіці (осінь 1917 року), ідеолог створення СРСР.

В серпні 2013 року Новоград-Волинська міськрада вирішила демонтувати пам'ятник Леніну на центральній площі міста. У червні 2013 року депутати Сумської міськради проголосували за демонтаж двох монументів Леніну в місті.

У лютому 2013 року року активісти партії "ВО "Свобода" на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком зруйнували в Охтирці пам’ятник Володимиру Леніну.

У березні 2013 року невідомі особи завдали пошкоджень та руйнувань меморіалам героям національно-визвольних змагань Бандері та Шухевичу.

Пізніше доктор історичних наук Георгій Касьянов нагадав, що руйнування пам'ятників без рішення органів місцевого самоврядування є вандалізмом, і звернув увагу на те, що тема історії часто використовується для того, щоб відвернути увагу суспільства від соціально-політичних питань.

МВС заявило, що масове руйнування пам'ятників в Україні розпочалося тільки цього року.

У лютому 2012-го комісія Київради з питань культури та туризму відмовилась прийняти пам’ятник Леніну на бульварі Шевченка до комунальної власності міста Києва.

У листопаді 2011 року нардеп від КПУ Євген Царьков заявив, що комуністи відновили в Україні 80 пам'ятників Леніну.

Дивіться також інші матеріали за темами "Ленін" та "Монументи"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.