Круглий стіл "Досвід Латвії в подоланні наслідків тоталітаризму". LIVE

Експерти обговорюють особливості історичного досвіду тоталітаризму та його наслідків для латвійського суспільства. І як політику пам’яті можна використовувати для подолання тоталітарної спадщини. Онлайн-трансляція на ІП.

Участь у заході беруть:
•             Аргіта Даудзе, Надзвичайний і Повноважний Посол Латвійської Республіки в Україні;
•             Гунарс Нагелс, заступник директора з питань розвитку Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Рітварс Янсонс, заступник директора Музею окупації Латвії 1940-1991 рр.;
•             Сергій Квіт, Президент Національного університету "Києво-Могилянська академія";
•             Аліна Шпак, Директор Центру досліджень визвольного руху;
•             Володимир В’ятрович, к.і.н. Директор Центру історії державотворення України XX ст. НаУКМА;
•             Олександр Іщук, к.ін. науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;
•             Ігор Кулик, експерт з доступу до архівів Центру досліджень визвольного руху;
•             модератор — Ірина Штогрін, журналіст "Радіо Свобода".
 
Круглий стіл організовано Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення України XX ст. НаУКМА в рамках програми вивчення та популяризації досвіду трансформацій в пост-комуністичних країнах.

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.