Громадськість розповіла, яким має бути новий міністр культури

Представники культурної сфери назвали критерії, яким мусить відповідати кандидатура на посаду міністра культури України. Серед ключових вимог - відсутність попереднього досвіду державної служби.

Про це йдеться у відповідній петиції, під якою станом на 01:00 26 лютого вже підписалося 800 осіб.

Автори звернення вимагають від народних депутатів узяти до уваги негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра культури України призначали або бюрократів радянського зразка, або лояльних до влади митців без управлінського досвіду.

"Лише зрозумілі критерії, які підтримує і з якими погоджується фахове середовище, експертна спільнота і громадськість разом із представниками законодавчої та виконавчої влади, дозволять прийняти ефективне кадрове рішення й уникнути численних помилок минулого", наголошується у зверненні.

На думку підписантів, кандидатура міністра культури України має відповідати таким критеріям:

- Тривалий досвід впровадження інновацій та ефективного управління в царині культури: створення і/або управління культурними інституціями, програмами, довгостроковими проектами, вагомими для культурної спільноти і/або аудиторій культури.

- Обізнаність із європейським досвідом розвитку культури та культурної політики, що має бути засвідчене відповідними публікаціями або освітою, практичною діяльністю, участю в аналітичних проектах тощо.

- Реноме чесного управлінця та довіра професійної спільноти.

- Відсутність попереднього досвіду держслужби.

- Кандидат повинен публічно задекларувати власну волю до реформування галузі культури, впровадження принципів демократії, прозорості та громадського контролю діяльності ввіреного йому  міністерства.

"Культура поряд із освітою відіграє ключову роль у формуванні державотворчих цінностей суспільства та його ідентичності, - підкреслюють автори звернення. - Саме культура визначає, як суспільство мислить, діє та бачить своє майбутнє. Сфера культури є надзвичайно резонансною і помилка тут коштуватиме надзвичайно дорого".

Серед тих, хто вже підписав петицію - Оксана Забужко, Сергій Жадан, Андрій Курков, Ірина Славінська, Влада Осьмак, Алевтина Кахідзе, Олександр Ройтбурд, Віра Агеєва, Владислав Троїцький і ще сотні громадян і діячів культури та освіти.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.