Спецпроект

Знайдені в Межигір'ї предмети мистецтва покажуть у Художньому музеї

Усе найкраще, що Янукович залишив по собі в колишній резиденції, покажуть у Національному художньому музеї.

Про це повідомляє ТСН.

Усього із Межигір'я до НХМУ привезли більш як півтисячі нових експонатів, серед них - ваза і тарілка роботи Пікассо, ікона Покрова XVII-го століття і навіть "Місячна ніч" класика-мариніста Івана Айвазовського.

Якщо навіть ці раритети покинули у Межигір'ї, можна тільки здогадуватись, наскільки цінні речі таки вивезли з України. "Начебто був Босх, начебто був Рембрандт, начебто, але підтвердження ми цьому не маємо", - зазначили музейники.

Найближчим часом знайдені у екс-резиденції екс-президента речі перевірять на автентичність і на походження. В Україні є цілий каталог мистецьких творів, які викрали із музеїв і приватних колекцій.

Тим часом експерти спробували оцінити картини, ікони, зброю, вази та інші артефакти, які можна роздивитися на записах із камер спостереження, що зафіксували організовану втечу Януковича з Межигір'я.

Експертами виступили куратор приватних колекцій, мистецтвознавець Едуард Димшиць і директор аукціонного та антикварного дому Леонід Комський.

За словами експертів, автором одного з лісових пейзажів є сам Іван Шишкін, а вартість такої роботи - близько $500 тисяч. Про те, що у колекції Януковича могла бути картина такої вартості, доводить факт виявленого у Межигір'ї полотна Василя Полєнова "Христос і грішниця", яке коштує приблизно 4 млн фунтів стерлінгів.

Серед зафіксованих камерами спостереження картин одна - із морським пейзажем - дуже схожа на творчість Айвазовського.

Разом із десятками картин та ікон із Межигір'я повивозили десятки чи навіть сотні антикварних ваз, статуеток і ще багато чого, запакованого у коробки.

Головний зберігач НХМУ Юлія Литвинець підтвердила Історичній Правді факт виявлених у Межигір'ї картин і приготування відповідної експозиції. Точна дата відкриття наразі невідома, оскільки зі знайденим іще працюють експерти.

Як відомо, від 22 січня до 15 березня 2014 НХМУ було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок. Зараз ця катапульта вже отримала охоронний документ від музею, повідомила головний зберігач Історичній Правді.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.