Історик з Небесної Сотні. Шукають свідків загибелі і хочуть видати книгу

Колеги застреленого 20 лютого на Інститутській викладача історії УКУ Богдана Сольчаника шукають тексти науковця, щоб видати збірник праць. Родичі Богдана шукають свідків його убивства.

"Друзі, у нас є мрія протягом року видати книгу з працями воїна небесної сотні Богдана Сольчаника", - повідомив у своєму Facebook Володимир Стецик.

Створено окрему скриньку, на яку автори ініціативи просять надсилати матеріали Богданового авторства: bsmemorialbook@gmail.com.

"Будемо вдячні за кожну статтю чи замітку", пишуть організатори.

Стецик наводить уривок доповіді Богдана від листопада 2005 року на тему примирення всередині нації.

Тим часом родичі історика шукають свідків його загибелі. Про це у Facebook повідомила сестра Богдана Сольчаника Віра Гой.

"На фото - мій брат, Богдан Сольчаник, - написала Віра. - Загинув від кулі снайпера 20 лютого орієнтовно о 08:35-09:00".

 Богдан Сольчаник. Фото: facebook.com/vira.hoy

Пізніше свідок повідомив Вірі, що у Богдана стріляли, коли він був на низькій барикаді біля Сбербанку (на Майдані, на початку Інститутської вулиці), приблизно о 9:05-9:15 (20 лютого).

"Шукаю свідків його вбивства, тих, хто був у ці хвилини поруч, - пише сестра історика. - Можливо, також знайдуться відео- та фотоматеріали, зроблені приблизно у цей час біля барикади. Буду вдячна за перепост і будь-яку інформацію".

Контакт: (097) 993-41-50 або через ФБ - facebook.com/vira.hoy.

Як відомо, Богдан Сольчаник загинув під час протестів на Майдані 20 лютого 2014 року.

Викладач кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові, він працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 рр.".

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.