Польський Інститут національної пам'яті проігнорує Рік Польщі в Росії

Інститут національної пам'яті Польщі не візьме участі в заходах, які проводяться з нагоди року Росії в Польщі і Польщі в Росії.

Про це повідомляє Польське Радіо.

На думку ІНП, змінилася "сама концепція подій" в рамках російсько-польського року.

"Рішення [не брати участі в заходах] було прийнято ще 5 березня", - зазначив керівник канцелярії президента ІНП Кшиштоф Персак.

За словами представників ІНП Польщі, у світлі подій в Україні не можна робити вигляд, нібито нічого не трапилося, особливо у сфері історичної пам'яті.

"[Історичні] аналогії щодо анексії Криму і подальших агресивних дій Росії виникають одразу", - зазначив Персак.

За його словами, Інститут національної пам'яті Польщі вже навіть підготував програму заходів - серед них історичні вистави та спільні публікації авторів з обох країн. Але в нинішній ситуації ІНП не братиме участі в жодних заходах, наголосив керівник канцелярії.

Тим часом в МЗС Польщі повідомили, що планується до мінімуму урізати політичну частину заходів, зберігши натомість культурну складову і взаємодію на громадському рівні - щоб сприяти "діалогу між пересічними поляками та росіянами".

Низка заходів в рамках Року Польщі в Росії і Року Росії в Польщі має відбутися у 2015 році.

"Інститут національної пам'яті - Комісія з розслідування злочинів проти польського народу" - науково-дослідний інститут у Польщі з функціями слідства і обвинувачення. Створений у 1998 році, підпорядковується польському парламенту.

Завдання ІНП - збереження і каталогізація документів спецслужб соціалістичної Польщі, розслідування нацистських і комуністичних злочинів, просвітницька діяльність [на історичному полі].

ІНП складається з чотирьох підрозділів - освітнього, архівного, люстраційного і слідчого. Часові рамки, в межах яких працює інститут - з 1939-го по 1989 рік включно. Штат (разом із регіональними філіями) - 2000 людей.

Дивіться також:

Інститут нацпам'яті Польщі видав комікси про убивство нациста. СКАН

Президент ІНП: "Зібрано 123 томи матеріалів про злочини проти поляків"

Третина поляків прощає українців за історичні образи. Соціологія літа 2013 року

Патріарх РПЦ: "Визволення від Польщі - те саме, що від Гітлера"

ІНП змусив прибрати з польського ефіру рекламу з Леніним. ВІДЕО

Російські фани обурили поляків "історичним плакатом". ФОТО

РПЦ і польський Костел підписали заяву про примирення

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.