Спецпроект

У Музеї історії Києва покажуть картини, украдені владою і биті тітушками

Музей історії Києва вперше експонує полотна вітчизняних класиків живопису, що були відібрані на "тимчасове користування" і з 2012 року знаходились у КМДА і режимних приміщеннях Державного управління справами.

Зараз вони повернені у фонди Музею і знов стали відкриті для киян і гостей міста, повідомляє Музейний простір.

В експозиції переважають міські пейзажі, особливо зображення Києва недавніх часів.

Серед провідних тем київських пейзажів другої половини ХХ століття – війна і її  руйнівні наслідки, відбудова та поява нових районів, старі пам’ятки, схили Дніпра, парки міста.

Жанр переживає свій справжній розквіт в творчості видатних живописців Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Федора Коновалюка, в "офіційних" панорамах Василя Чегодара і ліричних полотнах Михайла Вайнштейна.

Особливої уваги заслуговує грандіозний цикл Сергія Шишка під промовистою назвою "Київ – улюблене місто".

Протягом майже півстоліття художник фіксував зміни, що відбувалися в Києві, спостерігав за тим, як позначаються в міському пейзажі різні пори року.

Сергій Шишко, створивши справжню "київську сюїту". Микола Глущенко, вихований на кращих традиціях французького живопису кінця ХІХ  та першої половини ХХ століть, працював в різних жанрах – від пейзажу-етюду, що зберігає безпосередність та свіжість натурного погляду, до пейзажу-картини із завершеним та узагальнено-декоративним вирішенням образу.

 

В київських краєвидах Глущенка в першу чергу приваблюють тонкі нюанси сезонних змін, пора цвітіння та буяння життєвих сил природи у київських парках та передмістях.

Учень видатного художника Івана Їжакевича, Федір Коновалюк продовжив і розвинув кращі здобутки свого вчителя - камерність інтонації, вишукану гармонію кольорів, тонку деталізацію, і одночасно невимушеність обраного мотиву.

 

Олександр Хвостенко-Хвостов — авангардист, творець агітаційних плакатів і художньої реклами, видатний театральний художник. Особливу цінність складають дві його картини, написані в 1950-х роках: "Київ. Дахи" і "Площа Богдана Хмельницького".

Об’єднані темою Києва, представлені іменами провідних художників, пейзажні твори виявляють найхарактерніші риси українського мистецтва ХХ сторіччя.

Завершують експозицію твори сучасних київських митців.

Час і місце: 15 квітня 2014 року,  18:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Під час вернісажу будуть продемонстровані унікальні фотокадри творів з фондів музею історії Києва, що знаходились на збереженні в Українському домі і були варварськи пошкоджені і пограбовані під час захвату Українського дому "тітушками" 18-19 лютого 2014 року.

Таким чином, окрім "вцілілих і повернених" експонатів музею, відвідувачі зможуть подивитися на твори, що потерпіли від сучасних вандалів і вже ніколи не стануть такими, якими були.

Під час презентації відбудеться виступ київських музикантів, лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, піаніста Олександра Москальця і співачки Ганни Гури (сопрано).

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.