Спецпроект

У Музеї історії Києва покажуть картини, украдені владою і биті тітушками

Музей історії Києва вперше експонує полотна вітчизняних класиків живопису, що були відібрані на "тимчасове користування" і з 2012 року знаходились у КМДА і режимних приміщеннях Державного управління справами.

Зараз вони повернені у фонди Музею і знов стали відкриті для киян і гостей міста, повідомляє Музейний простір.

В експозиції переважають міські пейзажі, особливо зображення Києва недавніх часів.

Серед провідних тем київських пейзажів другої половини ХХ століття – війна і її  руйнівні наслідки, відбудова та поява нових районів, старі пам’ятки, схили Дніпра, парки міста.

Жанр переживає свій справжній розквіт в творчості видатних живописців Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Федора Коновалюка, в "офіційних" панорамах Василя Чегодара і ліричних полотнах Михайла Вайнштейна.

Особливої уваги заслуговує грандіозний цикл Сергія Шишка під промовистою назвою "Київ – улюблене місто".

Протягом майже півстоліття художник фіксував зміни, що відбувалися в Києві, спостерігав за тим, як позначаються в міському пейзажі різні пори року.

Сергій Шишко, створивши справжню "київську сюїту". Микола Глущенко, вихований на кращих традиціях французького живопису кінця ХІХ  та першої половини ХХ століть, працював в різних жанрах – від пейзажу-етюду, що зберігає безпосередність та свіжість натурного погляду, до пейзажу-картини із завершеним та узагальнено-декоративним вирішенням образу.

 

В київських краєвидах Глущенка в першу чергу приваблюють тонкі нюанси сезонних змін, пора цвітіння та буяння життєвих сил природи у київських парках та передмістях.

Учень видатного художника Івана Їжакевича, Федір Коновалюк продовжив і розвинув кращі здобутки свого вчителя - камерність інтонації, вишукану гармонію кольорів, тонку деталізацію, і одночасно невимушеність обраного мотиву.

 

Олександр Хвостенко-Хвостов — авангардист, творець агітаційних плакатів і художньої реклами, видатний театральний художник. Особливу цінність складають дві його картини, написані в 1950-х роках: "Київ. Дахи" і "Площа Богдана Хмельницького".

Об’єднані темою Києва, представлені іменами провідних художників, пейзажні твори виявляють найхарактерніші риси українського мистецтва ХХ сторіччя.

Завершують експозицію твори сучасних київських митців.

Час і місце: 15 квітня 2014 року,  18:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Під час вернісажу будуть продемонстровані унікальні фотокадри творів з фондів музею історії Києва, що знаходились на збереженні в Українському домі і були варварськи пошкоджені і пограбовані під час захвату Українського дому "тітушками" 18-19 лютого 2014 року.

Таким чином, окрім "вцілілих і повернених" експонатів музею, відвідувачі зможуть подивитися на твори, що потерпіли від сучасних вандалів і вже ніколи не стануть такими, якими були.

Під час презентації відбудеться виступ київських музикантів, лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, піаніста Олександра Москальця і співачки Ганни Гури (сопрано).

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".