Спецпроект

У Музеї історії Києва покажуть картини, украдені владою і биті тітушками

Музей історії Києва вперше експонує полотна вітчизняних класиків живопису, що були відібрані на "тимчасове користування" і з 2012 року знаходились у КМДА і режимних приміщеннях Державного управління справами.

Зараз вони повернені у фонди Музею і знов стали відкриті для киян і гостей міста, повідомляє Музейний простір.

В експозиції переважають міські пейзажі, особливо зображення Києва недавніх часів.

Серед провідних тем київських пейзажів другої половини ХХ століття – війна і її  руйнівні наслідки, відбудова та поява нових районів, старі пам’ятки, схили Дніпра, парки міста.

Жанр переживає свій справжній розквіт в творчості видатних живописців Сергія Шишка, Миколи Глущенка, Федора Коновалюка, в "офіційних" панорамах Василя Чегодара і ліричних полотнах Михайла Вайнштейна.

Особливої уваги заслуговує грандіозний цикл Сергія Шишка під промовистою назвою "Київ – улюблене місто".

Протягом майже півстоліття художник фіксував зміни, що відбувалися в Києві, спостерігав за тим, як позначаються в міському пейзажі різні пори року.

Сергій Шишко, створивши справжню "київську сюїту". Микола Глущенко, вихований на кращих традиціях французького живопису кінця ХІХ  та першої половини ХХ століть, працював в різних жанрах – від пейзажу-етюду, що зберігає безпосередність та свіжість натурного погляду, до пейзажу-картини із завершеним та узагальнено-декоративним вирішенням образу.

 

В київських краєвидах Глущенка в першу чергу приваблюють тонкі нюанси сезонних змін, пора цвітіння та буяння життєвих сил природи у київських парках та передмістях.

Учень видатного художника Івана Їжакевича, Федір Коновалюк продовжив і розвинув кращі здобутки свого вчителя - камерність інтонації, вишукану гармонію кольорів, тонку деталізацію, і одночасно невимушеність обраного мотиву.

 

Олександр Хвостенко-Хвостов — авангардист, творець агітаційних плакатів і художньої реклами, видатний театральний художник. Особливу цінність складають дві його картини, написані в 1950-х роках: "Київ. Дахи" і "Площа Богдана Хмельницького".

Об’єднані темою Києва, представлені іменами провідних художників, пейзажні твори виявляють найхарактерніші риси українського мистецтва ХХ сторіччя.

Завершують експозицію твори сучасних київських митців.

Час і місце: 15 квітня 2014 року,  18:00. Київ, вул. Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Під час вернісажу будуть продемонстровані унікальні фотокадри творів з фондів музею історії Києва, що знаходились на збереженні в Українському домі і були варварськи пошкоджені і пограбовані під час захвату Українського дому "тітушками" 18-19 лютого 2014 року.

Таким чином, окрім "вцілілих і повернених" експонатів музею, відвідувачі зможуть подивитися на твори, що потерпіли від сучасних вандалів і вже ніколи не стануть такими, якими були.

Під час презентації відбудеться виступ київських музикантів, лауреатів міжнародних і всеукраїнських конкурсів, піаніста Олександра Москальця і співачки Ганни Гури (сопрано).

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.