Схід і Південь не хочуть федералізації і не вважають Януковича президентом

На Півдні та Сході України ідею федералізації підтримують лише 24,8% населення.

Про це свідчать результати опитування КМІС, виконаного на замовлення ZN.UA.

При цьому за унітарну децентралізовану державу виступають 45.2% опитаних, 19.1% - за унітарну державу, що 8.8% - не визначилися.

У регіональному розрізі картина наступна: у Донецькій області у ідеї федералізації 38,4% прихильників, у ідеї унітарної держави з наявними правами - 10,6%, у унітарної децентралізованої держави - 41,1%.

По Харківській області ці дані розподілилися так: 32,2%, 23,3% і 39,1% відповідно; по Луганській - 41,9% (найвищий показник серед південно-східних областей), 12,4% і 34,2%.

Найбільше прихильників унітарної держави з наявними зараз правами - у Херсонській області (32,9%), унітарної децентралізованої держави - у Миколаївській області (63%).

При цьому більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни.

Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%.

У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%).

У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Більше двох третин (69,8%) дорослого населення південного сходу України не вважає Віктора Януковича законним президентом країни. Немає жодної області, де віра в нелегітимність екс-гаранта була б менше половини. Про це свідчать дані опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення ZN.UA 10-15 квітня, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна" в суботу. Лише кожен п'ятий житель (19,8%) восьми областей бачить у Януковичі легітимного президента, при цьому тих, хто не визначився - 8,5%. У Донецькій області в Януковичі все ще вбачають гаранта 32,4% (не вважають законним - 58,2%, не визначилися - 7,9%), а в Луганській - 27,6% (відповідно - 57,6% і 12,9%), у Харківській - 12, 8%( 76,3% і 8,9%), у Запорізькій - 15,8% (73,1% та 9,6%), у Дніпропетровській - 14,8% (78% і 5%), в Одеській - 15,5% (68,4% і 11,6%). У Миколаївській області Януковича законним президентом країни вважають 12,8%, в Херсонській - 9,1%.

Джерело: fakty.ictv.ua

Під час дослідження, яке тривало 10-15 квітня, було опитано 3232 респонденти старше 18 років в 160 населених пунктах восьми областей Півдня і Сходу.

Опитування проводилося 10-15 квітня 2014 року. Опитано 3232 респондентів у віці від 18 років у 160 населених пунктах восьми регіонів Півдня та Сходу України: Одеської, Миколаївської, Херсонської, Харківської, Луганської, Дніпропетровської, Запорізької, Донецької областях. Похибка вибірки не перевищує 1%.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.