Спецпроект

Куратором виставки артефактів із Межигір'я буде художник Ройтбурд

26 квітня у Національному художньому музеї України відкриється виставка "Кодекс Межигір'я".

"Окрім примарного золотого батона в Межигір'ї знайшлося чимало речей, цікавих саме з мистецької точки зору, - йдеться в анонсі виставки. - Стародруки і коштовні книги, скульптури, ікони, живописні твори, посуд, предмети інтер'єру, колекційна зброя і сувеніри. Серед них виявились як справді унікальні твори, так і відвертий несмак і підробки".

За рішенням групи експертів-музейників і організації "Блакитний щит" так звані "скарби Межигір'я" було передано на тимчасове збереження до НХМУ. Пізніше до них було долучено деякі предмети з будинку Віктора Пшонки.

Від початку публічна презентація не входила в плани музею. Та коли зали першого поверху почали заповнюватися різним добром, яке випромінювало специфічну "ауру" і провокувало, було вирішено, що громадськість має це побачити і зробити свої висновки.

Запрошений музеєм куратор - художник Олександр Ройтбурд - запропонував побудувати експозицію за принципом книги-опису, щоб уникнути ціннісної оцінки і не заважати предметам промовляти і свідчити.  

Над втіленням ідеї публічної презентації працювали відомі молоді митці Олександр Бурлака й Іван Мельничук, які у своїй мистецькій практиці критично переосмислюють простір з його предметним та семантичним навантаженням.

"Цей волаючий несмак у всіх сенсах повчальний, - наголосив Ройтбурд. - Якби в четвертого президента нашої стражденної країни був менш жлобський смак і, не дай боже, кабінет і дачка скромніші - то, гляди, вся жлобська тусовка, яка кличе себе "елітою", почала би мірятися не розкішшю, гідною циганських баронів, а скромністю і демократизмом. А там, може, і рівень корупції присох, і клептократія прив'янула... Вплив стилю на етичний клімат не варто недооцінювати".

Під час експонування заплановано зустрічі  з художниками, арт-критиками, політиками, представниками владних інституцій, вузькими фахівцями, відкриті дискусії й інші публічні заходи.

Виставка триватиме до 27 липня 2014 року.

Як відомо, у березні 2014 року в НХМУ передали цінності з маєтку екс-голови Генпрокуратури Пшонки.

Тоді ж повідомлялося, що близько 500 цінних артефактів, знайдених у Межигір'ї, вивезли до Національного художнього музею, де з них готують експозицію.

Після цього музейників припинили пускати на територію екс-резиденції.

Олександр Ройтбурд - художник, куратор, колекціонер, теоретик сучасного мистецтва. Останні 20 років входить в першу десятку українських художників. Засновник асоціації "Нове мистецтво", директор ЦСМ Сороса (Одеса), директор Галереї Марата Гельмана в Києві.

Комітет Блакитного Щита - міжнародна неурядова організація під егідою ООН, що захищає об'єкти культурного надбання під час збройних конфліктів і природних катастроф. Створений в Україні 21 лютого. Члени організації нині протистоять мародерству і нищенню пам'яток.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.