ЕРДОГАН ВИБАЧИВСЯ ПЕРЕД ВІРМЕНАМИ ЗА МАСОВІ УБИВСТВА

Прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган першим в історії Туреччини із керівників держави приніс співчуття нащадкам вірмен, убитих солдатами Османської імперії під час Першої світової війни.

Про це пише DW.

В офіційній заяві, опублікованій в середу, 23 квітня, глава турецького уряду назвав події 1915 року "нелюдськими".

Як пише агентство Reuters, посилаючись на одного з турецьких урядовців, це перший випадок, коли прем'єр-міністр Туреччини приносить "настільки щирі співчуття".

"Ми бажаємо, щоб душі вірмен, загиблих в подіях початку ХХ століття, спочивали зі світом, а їхнім онукам передаємо свої співчуття", - заявив Ердоган.

Одночасно він вказав на "схожі звичаї і традиції" вірмен і турків і закликав не перетворювати історію на "політичний інструмент".

Крім того, Ердоган висловив надію на те, що обидва народи "зможуть разом і гідним чином згадати про своє минуле і про втрати".

Він закликав також спільно вивчати історичні події, цитує слова Ердогана агентство ІТАР-ТАСС.

Як відомо, під час Першої світової війни турецькими солдатами при організації "переміщення" було фактично вбито за різними оцінками до 1,5 мільйона осіб.

Туреччина досі відмовлялася визнати ті події геноцидом.

Визнання геноциду вірмен є обов'язковою умовою для вступу Туреччини в ЄС.

21 країна у світі офіційно визнала масові репресії 1915-18 років геноцидом (серед них Німеччина, Франція, Італія, Польща, Росія, Швеція).

Україна не визнала трагедію вірмен геноцидом (за винятком Криму, чия місцева рада проголосувала за визнання у 2005 році). Авторитетні історики оцінюють втрати вірмен, які проживали на території Османської імперії, в 1-1,5 млн жертв.

В 1914 році, до початку масових репресій, у світі нараховувалося 4,1 млн вірмен. З них 2,1 млн мешкали в Османській імперії, 1,7 млн - у Російській (в тому числі й на території України), інші були в діаспорі.

Читайте також:

Глава турецького уряду шантажував Януковича геноцидом

Що вважав геноцидом автор терміну "геноцид"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.