Спецпроект

В НХМУ завершується виставка, яка пережила бої на Грушевського

В Національному художньому музеї України завершується виставка "Українська лінія модерну (на лінії вогню)".

Останній день роботи виставки, куратором якої є Ольга Жбанкова - 27 квітня 2014 року.

Як відомо, 20 січня 2014 року музей зачинив свої двері у зв'язку з сутичками на вулиці Грушевського. Будівля НХМУ розташована за 100 метрів від місця сутичок, прилегла до музею територія була тилом для формувань "ВВ" і "Беркуту".

"Місія – нести прекрасне, добре, вічне, спілкуватися з глядачами, розповідати про українське мистецтво – відійшла на другий план, - зазначили в НХМУ. - Головним завданням співробітників стало збереження музейної колекції і творів, які перебувають в експозиції.

У музеї залишились співробітники-чергові, працівники ДСУНС, численні вогнегасники, пожежні рукави, порожні стіни на першому поверсі – і виставка модерну, до якої готувалися більше двох років.

Експонати для неї обирали з музейних та приватних колекцій по всій Україні і завозили до НХМУ вже через кордон внутрішніх військ. Куратор і мистецтвознавець Ольга Жбанкова навіть устигла провести екскурсію 19 січня.

"Ми продовжуємо "Українську лінію модерну": на знак пошани до людей, які взяли на себе сміливість змінювати і творити новий світ, - зазначають організатори виставки, - На знак вдячності нашим колегам-музейникам і колекціонерам, які не поставили під сумнів перебування довірених творів на Грушевського, 6. На знак гордості тим, що Україна й українці – є. На знак пам’яті".

Виставка "Українська лінія модерну" стала своєрідною паралеллю до подій, що відбувалися безпосередньо під стінами музею. Вони надали змогу ще гостріше відчути красу і гармонію, яких завжди прагнула людина і які стали основою і суттю естетики модерну.

На виставці представлено твори О. Мурашка, А. Маневича, Ф. Кричевського, І. Мясоєдова, В. Максимовича, М. Жука, П. Холодного, О. Новаківського, В. Котарбінського, М. Врубеля.

Роботи взято з колекції Національного художнього музею України, художніх музеїв Харкова, Сум, Лебедина, Дніпропетровська, Полтави, музеїв Києва – Національного музею російського мистецтва, Національного музею народного декоративного мистецтва, Національного музею мистецтв ім. Богдана та Варвари Ханенків, Музею історії Києва, а також приватних збірок Львова та Києва. Експозицію доповнено предметами дизайну й ужитковими речами.

Як відомо, від 22 січня до 15 березня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.