В Одесі сепаратисти спробували підпалити історичний факультет ОНУ

В ніч із 27 на 28 квітня невідомі закидали вхідні двері історичного факультету Одеського національного університету імені Мечникова коктейлями Молотова.

Про це повідомляє 048 із посиланням на декана істфаку доктора історичних наук В'ячеслава Кушніра.

За його словами, під час інциденту в будівлі знаходилася жінка-вахтер. Вона власними силами погасила двері і викликала на місце міліцію.

Однак станом на 09:30 ранку міліція так і не з'явилася на місці.

В'ячеслав Кушнір пов'язує напад на вуз із тим, що всередині будівлі студенти та викладачі розвісили державні прапори і прикрасили сходи в синьо-жовті кольори.

Видання зазначає, що нападники залишили на місці НП листівки сепаратистського спрямування.

За словами декана, це перший напад на історичний факультет.

До слова, в декретній відпустці саме на цьому факультеті перебуває депутат міськради Олександр Васильєв, який очолив Управління внутрішньої політики Севастопольської адміністрації. Також випускником заочного відділення істфаку є заарештований за звинуваченням у сепаратизмі лідер одеського Антимайдану Антон Давидченко.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.