Мобільному зв'язку - 41 рік. ФОТО

41 рік тому було здійснено перший дзвінок з мобільного телефону у світі. 3 квітня 1973 року інженер компанії Motorola Мартін Купер вперше подзвонив із прототипу стільникового телефонного пристрою - прямо з вулиці.

Стоячи навпроти готелю "Хілтон" на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив керівникові дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, котрий перебував на прес-конференції в будівлі готелю.

"Я сказав: "Джоел, я тобі двоню зі стільникового телефону, справжнього стільникового, переносного, я можу тримати його однією рукою", - згадує Купер. - Мені здалося, що я почув, як скреготнули його зуби, але Енгель ввічливо закінчив дзвінок".

Bell Labs належали компанії AT&T - конкуренту "Мотороли" на ринку мобільного зв'язку. Однак вони зосереджувалися на так званих "автомобільних" телефонах - це були апарати вагою під 15 кг, розташовані у салонах авто.

 3 квітня 1973 року, момент першого дзвінка з мобільного

Підрозділу, в якому працював Купер, удалося сконструювати пристрій вагою трохи більше 1 кг. Його вже можна було назвати "переносним".

"Ми показали прототип президенту США, - згадує Купер. - І Рональд Рейган сказав: "Чому ми всі не можемо користуватися таким?"

Мартін Купер розмовляє за допомогою першого комерційного мобільного апарату DynaTAC. Цей телефон з'явився на ринку у 1983 році

На ринок перший комерційний мобільний телефон вдалося вивести аж через 10 років, у жовтні 1983-го - це був апарат під назвою DynaTAC. Він коштував $3,9 тисяч - приблизно $10 тисяч на сучасні гроші.

"Ми були впевнені, - говорить Купер. - Колись така штука буде у кожного".

В Україні перший мобільний зв'язок здійснив 1 липня 1993 року тодішній президент Леонід Кравчук (дивись ВІДЕО).

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням