Мобільному зв'язку - 41 рік. ФОТО

41 рік тому було здійснено перший дзвінок з мобільного телефону у світі. 3 квітня 1973 року інженер компанії Motorola Мартін Купер вперше подзвонив із прототипу стільникового телефонного пристрою - прямо з вулиці.

Стоячи навпроти готелю "Хілтон" на Шостій авеню в Нью-Йорку, Купер подзвонив керівникові дослідницького відділу компанії Bell Laboratories Джоелу Енгелю, котрий перебував на прес-конференції в будівлі готелю.

"Я сказав: "Джоел, я тобі двоню зі стільникового телефону, справжнього стільникового, переносного, я можу тримати його однією рукою", - згадує Купер. - Мені здалося, що я почув, як скреготнули його зуби, але Енгель ввічливо закінчив дзвінок".

Bell Labs належали компанії AT&T - конкуренту "Мотороли" на ринку мобільного зв'язку. Однак вони зосереджувалися на так званих "автомобільних" телефонах - це були апарати вагою під 15 кг, розташовані у салонах авто.

 3 квітня 1973 року, момент першого дзвінка з мобільного

Підрозділу, в якому працював Купер, удалося сконструювати пристрій вагою трохи більше 1 кг. Його вже можна було назвати "переносним".

"Ми показали прототип президенту США, - згадує Купер. - І Рональд Рейган сказав: "Чому ми всі не можемо користуватися таким?"

Мартін Купер розмовляє за допомогою першого комерційного мобільного апарату DynaTAC. Цей телефон з'явився на ринку у 1983 році

На ринок перший комерційний мобільний телефон вдалося вивести аж через 10 років, у жовтні 1983-го - це був апарат під назвою DynaTAC. Він коштував $3,9 тисяч - приблизно $10 тисяч на сучасні гроші.

"Ми були впевнені, - говорить Купер. - Колись така штука буде у кожного".

В Україні перший мобільний зв'язок здійснив 1 липня 1993 року тодішній президент Леонід Кравчук (дивись ВІДЕО).

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище

«…з крісом у руках, з пером чи живим словом» спадщина Євгена Побігущого

За життя Є. Побігущого-Рена його дописи в еміграційній пресі, передмови до окремих військознавчих студій, відгуки й рецензії на видання українською й чужими мовами, спогади, завуальовані псевдом «Євген Беркут», а виступи і вибрані доповіді – й поготів, ніколи не були зібрані під однією обкладинкою. З огляду на це у рік 120-ліття Є. Побігущого-Рена настав найвищий час подати сучасному українському читачеві його вибрані публікації, рукописи, виступи і листування.