Спецпроект

Донецькі музейники розповіли, як віддали сепаратистам зброю

Терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбас" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

Про це повідомляє "ОстроВ" із посиланням на адміністрацію Донецького обласного краєзнавчого музею.

За повідомленням музейників, до них із офіційним листом звернулася так звана "Рада Донецької народної республіки" з проханням дозволити оглянути наявні в музеї зразки стрілецької зброї.

Представникам ради ДНР було дозволено оглянути експозицію військово-історичного музею у меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!", де представлені масогабаритні макети зброї періоду Великої Вітчизняної війни.

В ході огляду сепаратисти проявили інтерес до протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, зразка 1941 року. Такі рушниці призначені для боротьби з легкими та середніми танками на відстані до 500 м, а також проти кулеметів, гармат, амбразур, дотів, дзотів.

Виробництво ПТРС було розпочато в листопаді 1941 року і було припинено у 1945 році, всього було випущено 190 615 шт. рушниць цього типу.

 ПТРС-41

Представлений в експозиції зразок був у 1981 році переданий музею з військової частини міста Ніжина Чернігівської області. Його було перероблено у майстерні з ремонту зброї у стан, непридатний для стрільби.

"Представники "Ради ДНР" звернулися з проханням передати їм рушницю для захисту республіки. Але музей не має права передавати такі експонати без дозволу вищих органів. Про ситуацію проінформовано обласну державну адміністрацію, правоохоронні органи", - зазначає адміністрація музею.

Тим не менш, 10 травня п'ять терористів, троє з яких були озброєні автоматами, прийшли до військово-історичного музею і вимагали видати їм рушницю з метою детального вивчення можливості її використання для захисту "ДНР".

"Співробітниками музею було викликано наряд державної служби охорони та слідчих органів, які детально зафіксували факт вилучення макетів зброї, - йдеться у повідомленні музею. - Щоб уникнути ескалації напруженості було ухвалено рішення про тимчасову передачу представникам "Ради Донецької Народної Республіки" ПТРС та 2-х масогабаритних макетів автоматів АК-47 із оформленням відповідних документів".

Дивіться також: Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.