В Одесі триває суд про демонтаж Катерини Другої

Завтра Одеський апеляційний адмінсуд розпочне розгляд скарги на вердикт першої інстанції за позовом про демонтаж пам'ятника "Засновникам Міста" (Катерині II-ій).

Про це повідомляє Думская.net із посиланням на апарат суду.

Позивачі - мешканка Одеси Надія Содоль і Спілка громадських організацій "Асоціація козацьких товариств "Січ" - оскаржили рішення окружного адмінсуду від 17 вересня 2012 року, який відмовився задовольнити їхні вимоги про демонтаж "монархічного" монумента і повернення на Катерининську площу пам'ятника морякам броненосця "Князь Потьомкін-Таврійський".

Апеляційну скаргу буде розглядати колегія суддів на чолі з Олександром Єщенко.

Пам'ятник Катерині II в Одесі був установлений на Катерининській площі в 1900-му році. Під час подій Української революції 1917-21 років його знесли. Фрагменти бронзової цариці і фігури засновників Одеси опинилися у краєзнавчому музеї.

На постаменті спершу встановили погруддя Адама Міцкевича, потім величезну голову Карла Маркса, яку пізніше замінили на пам'ятник у повний зріст. Втім, гіпсовий Карл Маркс виявився нестійким і його просто здуло сильним вітром.

Пам'ятник "Засновникам Одеси" - Катерина і її чотири фаворити, яких хочуть повернути у музей

Під час Другої світової війни румунські окупанти намагалися встановити на порожньому постаменті пам'ятник Гітлеру. На початку 1950-х постамент демонтували. В 1965 році на площі поставили пам'ятник морякам-потьомкінцям, котрий простояв до літа 2007 року, коли його перенесли на Митну площу, до погруддя матросу Вакуленчуку .

У жовтні 2007 року на площі відкрили відтворений пам'ятник "Засновникам міста".

Як відомо, до XIX-го сторіччя на місці нинішньої Одеси існувало поселення Хаджибей і османська фортеця. У 1789 році козацькі полки під проводом Хосе де Рібаса першими видерлися на стіни фортеці, захопивши Хаджибей.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".