Центр "Альфа" ФСБ Росії хочуть назвати іменем Андропова

Антитерористичний центр Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, більш відомий як група "Альфа", хочуть назвати ім'ям генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова.

Відповідну пропозицію висунули депутати фракції КПРФ у Держдумі, повідомляють "Известия".

Таким чином вони хочуть відзначити сторіччя з дня народження радянського лідера і голови КГБ СРСР, яке виповнюється у червні 2014 року.

Депутати-комуністи звернулися до глави ФСБ Алєксандра Бортнікова з пропозицією назвати Управління "А" ім'ям Андропова.

Юрій Андропов

Самі комуністи на честь вікового ювілею радянського генсека мають намір випустити пам'ятну латунну медаль.

Заступник голови комітету Дурждеми з безпеки та протидії корупції Алєксандр Хінштейн ("Єдина Росія") вважає ініціативу комуністів правильною. У ФСБ утримуються від коментарів.

Група "А" 7-го управління КГБ СРСР була створена в 1974 році за розпорядженням голови КГБ Юрія Андропова після теракту на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 році, коли палестинські терористи з організації "Чорний Жовтень" захопили в заручники ізраїльських спортсменів, 11 з яких були вбиті.

Після краху СРСР і скасування КГБ "група Альфа" увійшла до складу ФСБ.

Юрій Андропов очолював КГБ СРСР у 1967-1982 роках. Після смерті Леоніда Брежнєва в листопаді 1982 року був обраний генеральним секретарем ЦК КПРС.

У період його керівництва партією і радянською державою почалася боротьба з корупцією у вищих ешелонах комуністичної номенклатури, в економіці був оголошений курс на "прискорення", почалося розширення економічних прав трудових колективів. Одночасно загострилося протистояння із Заходом. Андропов помер у лютому 1984 року.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".