Центр "Альфа" ФСБ Росії хочуть назвати іменем Андропова

Антитерористичний центр Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії, більш відомий як група "Альфа", хочуть назвати ім'ям генерального секретаря ЦК КПРС Юрія Андропова.

Відповідну пропозицію висунули депутати фракції КПРФ у Держдумі, повідомляють "Известия".

Таким чином вони хочуть відзначити сторіччя з дня народження радянського лідера і голови КГБ СРСР, яке виповнюється у червні 2014 року.

Депутати-комуністи звернулися до глави ФСБ Алєксандра Бортнікова з пропозицією назвати Управління "А" ім'ям Андропова.

Юрій Андропов

Самі комуністи на честь вікового ювілею радянського генсека мають намір випустити пам'ятну латунну медаль.

Заступник голови комітету Дурждеми з безпеки та протидії корупції Алєксандр Хінштейн ("Єдина Росія") вважає ініціативу комуністів правильною. У ФСБ утримуються від коментарів.

Група "А" 7-го управління КГБ СРСР була створена в 1974 році за розпорядженням голови КГБ Юрія Андропова після теракту на Олімпіаді в Мюнхені в 1972 році, коли палестинські терористи з організації "Чорний Жовтень" захопили в заручники ізраїльських спортсменів, 11 з яких були вбиті.

Після краху СРСР і скасування КГБ "група Альфа" увійшла до складу ФСБ.

Юрій Андропов очолював КГБ СРСР у 1967-1982 роках. Після смерті Леоніда Брежнєва в листопаді 1982 року був обраний генеральним секретарем ЦК КПРС.

У період його керівництва партією і радянською державою почалася боротьба з корупцією у вищих ешелонах комуністичної номенклатури, в економіці був оголошений курс на "прискорення", почалося розширення економічних прав трудових колективів. Одночасно загострилося протистояння із Заходом. Андропов помер у лютому 1984 року.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.