Шість відсотків киян є представниками радянської традиції - соціологія

Тільки 11% киян заявили, що вони є представниками радянської і російської культурної традицій.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, повідомляє Дзеркало Тижня.

Дві третини киян (65%) відносять себе до української культурної традиції, кожен десятий (9%) - до європейської культурної традиції, а 7% опитаних відносять себе до світової культурної традиції.

Представниками радянської і російської культурної традицій себе вважають 6% і 5% киян, відповідно.

Переважна більшість жителів міста (88%) вважають себе патріотами Києва.

Більше половини киян (54%) в даний час ідентифікують себе передусім як громадян України, а кожен третій (30%) - як житель свого міста.

В даний час 39% киян почуваються господарями у своєму місті, тоді як протилежної думки дотримуються 31% опитаних.

Соцопитування донецької компанії Research & Branding Group проводили серед дорослого населення Києва з 1 по 13 травня 2014 року. Очікувана середня похибка вибірки складає +-3,2%.

Дивіться також інші матеріали за темою "Соціологія"

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.