Шість відсотків киян є представниками радянської традиції - соціологія

Тільки 11% киян заявили, що вони є представниками радянської і російської культурної традицій.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, повідомляє Дзеркало Тижня.

Дві третини киян (65%) відносять себе до української культурної традиції, кожен десятий (9%) - до європейської культурної традиції, а 7% опитаних відносять себе до світової культурної традиції.

Представниками радянської і російської культурної традицій себе вважають 6% і 5% киян, відповідно.

Переважна більшість жителів міста (88%) вважають себе патріотами Києва.

Більше половини киян (54%) в даний час ідентифікують себе передусім як громадян України, а кожен третій (30%) - як житель свого міста.

В даний час 39% киян почуваються господарями у своєму місті, тоді як протилежної думки дотримуються 31% опитаних.

Соцопитування донецької компанії Research & Branding Group проводили серед дорослого населення Києва з 1 по 13 травня 2014 року. Очікувана середня похибка вибірки складає +-3,2%.

Дивіться також інші матеріали за темою "Соціологія"

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.