Шість відсотків киян є представниками радянської традиції - соціологія

Тільки 11% киян заявили, що вони є представниками радянської і російської культурної традицій.

Про це свідчать результати соціологічного опитування, повідомляє Дзеркало Тижня.

Дві третини киян (65%) відносять себе до української культурної традиції, кожен десятий (9%) - до європейської культурної традиції, а 7% опитаних відносять себе до світової культурної традиції.

Представниками радянської і російської культурної традицій себе вважають 6% і 5% киян, відповідно.

Переважна більшість жителів міста (88%) вважають себе патріотами Києва.

Більше половини киян (54%) в даний час ідентифікують себе передусім як громадян України, а кожен третій (30%) - як житель свого міста.

В даний час 39% киян почуваються господарями у своєму місті, тоді як протилежної думки дотримуються 31% опитаних.

Соцопитування донецької компанії Research & Branding Group проводили серед дорослого населення Києва з 1 по 13 травня 2014 року. Очікувана середня похибка вибірки складає +-3,2%.

Дивіться також інші матеріали за темою "Соціологія"

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.