У ХАРКОВІ ХОЧУТЬ ПРИБРАТИ ЛЕНІНА

З центральної частини Харкова потрібно прибрати усі пам'ятники, які розділяють суспільство. В тому числі - пам'ятник Леніну.

Про це заявив в.о. заступника голови Харківської ОДА Іван Варченко, повідомляє ТСН.

Знищувати Леніна Варченко не збирається, замість цього направить його до пантеону.

"Я за те, щоб у Харківській області був пантеон пам'ятників, які є цінними для окремої категорії громадян, - сказав чиновник. - Центральні площі повинні бути прикрашені тими символами, які є спільними для всіх, наприклад, іменами нобілевських лауреатів".

Заступник керівника Харківської області зазначив, що йому хотілося б створити гармонійний і неконфліктний культурний простір в області. Інформаційна частина цього простору полягає не тільки в пам'ятниках, але й у назвах вулиць і площ.

"Я дотримуюсь тієї позиції, що харківські вулиці та площі повинні носити неконфліктні для харків'ян та українців назви", - сказав Варченко.

Як відомо, у Польщі з'явився пам'ятник Леніну, який пісяє.

8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 50 пам’ятників Леніну. У Харкові ці спроби увінчалися масовими сутичками.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".