Вийшли нові книги Ярослава Тинченка

Книгарня "Є" спільно з видавництвом "Темпора" запрошують на презентацію двох нових книжок історика Ярослава Тинченка.

Час і місце: 19 червня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Книга "Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917-1920 роках" присвячена юнакам-євреям, які прагнули створення власної держави.

У 1917 році переважна більшість населення колишньої Російської імперії брала активну участь у революційних подіях. Значна частина єврейської молоді пішла в Червону гвардію й отримала більшовицькі партквитки.

І лише незначна кількість євреїв — переважно з Півдня та Заходу України — скористалась революційними можливостями, аби порушити питання про переселення до Палестини — з метою створення власної держави.

Прихильники єврейської державності, сіоністи пліч-о-пліч співпрацювали з діячами молодої української республіки. У складі УНР функціонувало міністерство єврейських справ і навіть були сформовані збройні загони сіоністського спрямування...

У листопаді 1919 року рештки цих загонів відпливли з Одеси до Палестини. Фактично з них і почалася історія державотворення Ізраїлю.

Книга "Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року" присвячена армії Української Держави Павла Скоропадського.

У військовій галузі — організації українських збройних сил — гетьман скористався здобутками свого попередника, військового міністра Центральної Ради Олександра Жуковського. Характерною відмінністю від періоду Центральної Ради стали хіба що зовнішні ознаки, зокрема уніформа.

"Барвисті" сердюки та конвойці, характерні "гетьманські" погони, закарбовані на фотонегативах і в хроніці того часу, назавжди увійшли до вітчизняної історії. Саме їм і присвячене це дослідження.

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.