Вийшли нові книги Ярослава Тинченка

Книгарня "Є" спільно з видавництвом "Темпора" запрошують на презентацію двох нових книжок історика Ярослава Тинченка.

Час і місце: 19 червня, 18:00. Київ, вул. Лисенка, 3 (метро "Золоті Ворота").

Книга "Під зіркою Давида. Єврейські національні формування в Україні в 1917-1920 роках" присвячена юнакам-євреям, які прагнули створення власної держави.

У 1917 році переважна більшість населення колишньої Російської імперії брала активну участь у революційних подіях. Значна частина єврейської молоді пішла в Червону гвардію й отримала більшовицькі партквитки.

І лише незначна кількість євреїв — переважно з Півдня та Заходу України — скористалась революційними можливостями, аби порушити питання про переселення до Палестини — з метою створення власної держави.

Прихильники єврейської державності, сіоністи пліч-о-пліч співпрацювали з діячами молодої української республіки. У складі УНР функціонувало міністерство єврейських справ і навіть були сформовані збройні загони сіоністського спрямування...

У листопаді 1919 року рештки цих загонів відпливли з Одеси до Палестини. Фактично з них і почалася історія державотворення Ізраїлю.

Книга "Війська Ясновельможного Пана Гетьмана. Армія Української Держави, травень-грудень 1918 року" присвячена армії Української Держави Павла Скоропадського.

У військовій галузі — організації українських збройних сил — гетьман скористався здобутками свого попередника, військового міністра Центральної Ради Олександра Жуковського. Характерною відмінністю від періоду Центральної Ради стали хіба що зовнішні ознаки, зокрема уніформа.

"Барвисті" сердюки та конвойці, характерні "гетьманські" погони, закарбовані на фотонегативах і в хроніці того часу, назавжди увійшли до вітчизняної історії. Саме їм і присвячене це дослідження.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.