Керівника "Оплоту" відрахували з істфаку Харківського університету

Лідера харківської організації "Оплот", власника бійцівського клубу і провідника проросійських бойовиків Євгена Жиліна відрахували з історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна.

Фото відповідного розпорядження за підписом начальника відділу контрактного навчання Володимира Дягілєва наводить харківська група вКонтакте.

"№3 у списку на відрахування через фінансову заборгованість ))", - прокоментував документ автор фото.

 

За словами дописувача, у 2012 році з ним на істфаку ХНУ почав учитися "видатний спортсмен", "чудова", "добра" і просто "душевна людина, що подає великі надії в історичній науці - Женька Жилін".

"Але, на жаль, доля-лиходійка спричинилася до того, що ми більше не побачимо його у стінах нашого улюбленого ХНУ, - прокоментував автор знімка. - Бувай, Женю, твої починання в нашій улюбленій науці надовго увійдуть в історію".

Як відомо, у лютому 2014 року в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що лідер харківського угрупування "Оплот" (скандально відомого участю в тітушківських і сепаратистських акціях) утік з України.

У квітні 2014 року сепаратисти вночі спробували підпалити історичний факультет Одеського національного університету.

Дивіться також інші матеріали за темою "Історики"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.