Керівника "Оплоту" відрахували з істфаку Харківського університету

Лідера харківської організації "Оплот", власника бійцівського клубу і провідника проросійських бойовиків Євгена Жиліна відрахували з історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна.

Фото відповідного розпорядження за підписом начальника відділу контрактного навчання Володимира Дягілєва наводить харківська група вКонтакте.

"№3 у списку на відрахування через фінансову заборгованість ))", - прокоментував документ автор фото.

 

За словами дописувача, у 2012 році з ним на істфаку ХНУ почав учитися "видатний спортсмен", "чудова", "добра" і просто "душевна людина, що подає великі надії в історичній науці - Женька Жилін".

"Але, на жаль, доля-лиходійка спричинилася до того, що ми більше не побачимо його у стінах нашого улюбленого ХНУ, - прокоментував автор знімка. - Бувай, Женю, твої починання в нашій улюбленій науці надовго увійдуть в історію".

Як відомо, у лютому 2014 року в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що лідер харківського угрупування "Оплот" (скандально відомого участю в тітушківських і сепаратистських акціях) утік з України.

У квітні 2014 року сепаратисти вночі спробували підпалити історичний факультет Одеського національного університету.

Дивіться також інші матеріали за темою "Історики"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.