Керівника "Оплоту" відрахували з істфаку Харківського університету

Лідера харківської організації "Оплот", власника бійцівського клубу і провідника проросійських бойовиків Євгена Жиліна відрахували з історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна.

Фото відповідного розпорядження за підписом начальника відділу контрактного навчання Володимира Дягілєва наводить харківська група вКонтакте.

"№3 у списку на відрахування через фінансову заборгованість ))", - прокоментував документ автор фото.

 

За словами дописувача, у 2012 році з ним на істфаку ХНУ почав учитися "видатний спортсмен", "чудова", "добра" і просто "душевна людина, що подає великі надії в історичній науці - Женька Жилін".

"Але, на жаль, доля-лиходійка спричинилася до того, що ми більше не побачимо його у стінах нашого улюбленого ХНУ, - прокоментував автор знімка. - Бувай, Женю, твої починання в нашій улюбленій науці надовго увійдуть в історію".

Як відомо, у лютому 2014 року в.о. міністра внутрішніх справ Арсен Аваков заявив, що лідер харківського угрупування "Оплот" (скандально відомого участю в тітушківських і сепаратистських акціях) утік з України.

У квітні 2014 року сепаратисти вночі спробували підпалити історичний факультет Одеського національного університету.

Дивіться також інші матеріали за темою "Історики"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.