Кримські татари ігнорять окупантів і святкують День прапора

У Криму відбуваються заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора, який традиційно відзначається з 2010 року.

Про це повідомляє УкрІнформ.

Від ранку, незважаючи на заборону, дорогами півострова їздять автомобілі з національними прапорами кримських татар. Також національною символікою прикрашені приватні будинки і вікна багатоквартирних будинків, де живуть кримські татари.

Цього дня, незважаючи на заборону "кримської влади", відбудеться автопробіг.

"Ніхто не може заборонити кожному окремо прикрасити свою машину прапором та їздити протягом всього дня вулицями міст і сіл нашого Криму", - розповів організатор свята, член Меджлісу кримськотатарського народу Ділявер Акієв.

За його словами, основні заходи, присвячені Дню прапора, пройдуть у Сімферополі в мікрорайоні Фонтани.

Там запланований конкурс малюнків на асфальті, фотоконкурс "Байрагім" (Мій прапор), командні квест-ігри, виставка майстрів декоративно-прикладного мистецтва, майстер-клас з гончарного мистецтва, а також спортивні та кулінарні конкурси.

 Прапор кримських татар. Блакитний колір використовувався ще у прапорах Кримського Юрту (ханства).

Золотий герб — тарак-тамга ("герб-гребінь") — є родовим знаком Ґераїв, які були єдиною правлячою династією Кримського Юрту протягом існування держави (1449-1873). 

Після проголошення Україною незалежності (1991 рік) прапор був прийнятий Курултаєм кримськотатарського народу як національний

День кримськотатарського прапора цього року вперше проходитиме на огородженій території, а біля входу будуть встановлені характерні для масових заходів у РФ металодетектори.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що рівень ксенофобії "кримської влади" при розгляді заявок саме від кримських татар на проведення масових заходів зашкалює до "позамежного рівня".

Нагадаємо, окупаційна влада Сімферополя відмовила Меджлісу у проведенні Дня кримськотатарського прапора в центрі міста, а також не узгодила з ним маршрут автопробігу, приуроченого до цього свята.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.