Кримські татари ігнорять окупантів і святкують День прапора

У Криму відбуваються заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора, який традиційно відзначається з 2010 року.

Про це повідомляє УкрІнформ.

Від ранку, незважаючи на заборону, дорогами півострова їздять автомобілі з національними прапорами кримських татар. Також національною символікою прикрашені приватні будинки і вікна багатоквартирних будинків, де живуть кримські татари.

Цього дня, незважаючи на заборону "кримської влади", відбудеться автопробіг.

"Ніхто не може заборонити кожному окремо прикрасити свою машину прапором та їздити протягом всього дня вулицями міст і сіл нашого Криму", - розповів організатор свята, член Меджлісу кримськотатарського народу Ділявер Акієв.

За його словами, основні заходи, присвячені Дню прапора, пройдуть у Сімферополі в мікрорайоні Фонтани.

Там запланований конкурс малюнків на асфальті, фотоконкурс "Байрагім" (Мій прапор), командні квест-ігри, виставка майстрів декоративно-прикладного мистецтва, майстер-клас з гончарного мистецтва, а також спортивні та кулінарні конкурси.

 Прапор кримських татар. Блакитний колір використовувався ще у прапорах Кримського Юрту (ханства).

Золотий герб — тарак-тамга ("герб-гребінь") — є родовим знаком Ґераїв, які були єдиною правлячою династією Кримського Юрту протягом існування держави (1449-1873). 

Після проголошення Україною незалежності (1991 рік) прапор був прийнятий Курултаєм кримськотатарського народу як національний

День кримськотатарського прапора цього року вперше проходитиме на огородженій території, а біля входу будуть встановлені характерні для масових заходів у РФ металодетектори.

Глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що рівень ксенофобії "кримської влади" при розгляді заявок саме від кримських татар на проведення масових заходів зашкалює до "позамежного рівня".

Нагадаємо, окупаційна влада Сімферополя відмовила Меджлісу у проведенні Дня кримськотатарського прапора в центрі міста, а також не узгодила з ним маршрут автопробігу, приуроченого до цього свята.

У травні 2014 року окупаційна влада Криму забороняла кримським татарам проводити масові заходи до 70-річчя сталінської депортації.

Дивіться також інші матеріали за темою "Символіка"

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.