Кафедра історії Могилянки шукає студентів

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує випускників шкіл, які захоплюються дослідженням минулого і хочуть реалізуватися як фахові історики, вступати на бакалаврську програму.

Про це ІП повідомили працівники кафедри.

Майбутнім студентам пропонують індивідуальний підхід викладання; вивчення праць найбільш авторитетних істориків сучасності; фахову обізнаність із українською та західною історіографією; отримання навичок критичного аналізу джерел – як рукописних, так і візуальних.

"Кожен зможе вибрати ближчий до душі напрям дослідження – історію повсякдення, історію церкви, історію дипломатії, інтелектуальну історію чи історію ідей, радянські студії чи студії пам’яті, вивчення тоталітаризму чи теорію історії, політичну історію чи історію євроінтеграції тощо", - наголошують викладачі.

Випускники кафедри зможуть продовжити навчання на магістерських і докторських програмах у провідних університетах світу, а після їхнього завершення працевлаштування на кафедрі.

"Ті ж, хто вирішують обрати неакадемічну кар’єру, прокладають собі успішний шлях експертами у провідних громадських організаціях, в журналістиці, в дипломатії та політиці", - обіцяють в НаУКМА.

Умови вступу можна переглянути на сайті університету.

Тих, хто уже має базову вищу освіту з історії, запрошуєють уступати на маґістерську програму Могилянки.  

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.