Кафедра історії Могилянки шукає студентів

Кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" запрошує випускників шкіл, які захоплюються дослідженням минулого і хочуть реалізуватися як фахові історики, вступати на бакалаврську програму.

Про це ІП повідомили працівники кафедри.

Майбутнім студентам пропонують індивідуальний підхід викладання; вивчення праць найбільш авторитетних істориків сучасності; фахову обізнаність із українською та західною історіографією; отримання навичок критичного аналізу джерел – як рукописних, так і візуальних.

"Кожен зможе вибрати ближчий до душі напрям дослідження – історію повсякдення, історію церкви, історію дипломатії, інтелектуальну історію чи історію ідей, радянські студії чи студії пам’яті, вивчення тоталітаризму чи теорію історії, політичну історію чи історію євроінтеграції тощо", - наголошують викладачі.

Випускники кафедри зможуть продовжити навчання на магістерських і докторських програмах у провідних університетах світу, а після їхнього завершення працевлаштування на кафедрі.

"Ті ж, хто вирішують обрати неакадемічну кар’єру, прокладають собі успішний шлях експертами у провідних громадських організаціях, в журналістиці, в дипломатії та політиці", - обіцяють в НаУКМА.

Умови вступу можна переглянути на сайті університету.

Тих, хто уже має базову вищу освіту з історії, запрошуєють уступати на маґістерську програму Могилянки.  

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.