"Батьківщина" проти перейменування вулиці Леніна на вулицю Небесної Сотні

На сесії Шполянської міської ради було прийняте рішення не перейменовувати одну з центральних вулиць міста – Леніна на вулицю Небесної Сотні.

Про це повідомляє сайт партії "Батьківщина".

Із присутніх на сесії 19 депутатів десять осіб проголосували "за" перейменування, ще дев’ятеро – "утрималися". Серед тих, хто утримався, і учасники районної партійної організації ВО "Батьківщина". Своє рішення з цього приводу прокоментував один з депутатів міськради, голова фракції Володимир Горбач:

– "Батьківщинівці" серйозно підійшли до вивчення цієї проблеми. Ми провели опитування, щоб дізнатися думку громади про перейменування. Адже вулиця Леніна – центр нашого міста. Так-от, сто відсотків юридичних осіб висловилися проти перейменування. Вважаю, що їхня думка досить важлива, бо на вулиці знаходиться багато банків та різних юридичних установ. Серед місцевих жителів понад вісімдесят відсотків висловились "проти" перейменування. Саме тому ми вирішили підтримати громадську позиція.

Однак, за словами Володимира Павловича, місцева "Батьківщина" детально вивчатиме це питання. Окрім того депутати-батьківщинівці запропонували увіковічнити пам'ять героїв, створивши постамент або сквер пам’яті Небесної Сотні.

Місто Шпола є районним центром Черкаської області, знаходиться у географічному центрі України.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.