В Росії відроджують радянські п'ятирічки

Російський уряд переходить на планування економічного і соціального розвитку на п'ять років. Щоб і далі розвивати "все те, чим пишалися в Радянському Союзі". А про виконання і перевиконання планів звітуватимуть у Кремлі.

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на високопоставлене джерело в уряді.

За словами джерела, перший план з досягнення певних цільових показників має бути презентовано президенту РФ вже цього місяця.

Його буде сформовано по галузях - промисловість, транспорт, соціальна сфера тощо. Раз на півроку на засіданнях уряду будуть розглядати питання, пов'язані з його реалізацією.

"Вже давно піднято питання, що економіка нашої країни та її бюджет прив'язані до цін на нафту і газ, - заявив чиновник. - Необхідно розвивати індустріальну галузь, машинобудування, ринок праці, наукомісткі технології, все те, чим ми пишалися у Радянському Союзі".

Джерело відзначило, що 1 липня президент підписав закон "Про стратегічне планування", в який "саме вкладається концепція майбутніх п'ятирічок" уряду.

 Плакат IX-ої п'ятирічки. Українська РСР, 1975 рік

В адміністрації Путіна виданню підтвердили, що уряд буде звітувати за довгостроковими планами.

П'ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР. За Сталіна п'ятирічки мали юридичну силу закону, з 1950-х вони все більше перетворювалися на "контрольні цифри".

Перша п'ятирічка була призначена на 1928-1933 роки і присвячувалася індустріалізації СРСР. Вона заклала основи радянської економічної системи, які збереглися аж до розпаду країни. Було збудовано близько 1500 нових підприємств, із них 400 - в Україні.

У процесі виконання першої п'ятирічки величезна кількість імпортованої техніки змусила радянське керівництво збільшити обсяги експорту аграрної продукції. У зв'язку з цим була проведена позапланова примусова колективізація, що спричинило Голодомор і різкого зниження життєвого стандарту в УРСР.

За деякими показниками п'ятирічок траплялися перевиконання, за багатьма — недовиконання плану, деякі п'ятирічки були зірвані або значно змінені у процесі виконання. Радянська пропаганда натомість твердила, що всі п'ятирічки були виконані й перевиконані.

Останній, XIIІ-ий п'ятирічний план не було реалізовано у зв'язку з крахом Радянського Союзу.

Дивіться також:

Як Донбас перетворився на "індустріальне середньовіччя"

Радянські плакати-страшилки про безпеку на виробництві. СКАНИ

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Янкі гартували сталь. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Гетьманоміка. Про фінанси й економіку держави Скоропадського

Агонія СРСР. Талони на горілку, хліб та СМС. СКАНИ

все за темою "Промисловість"

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.

Чеський Нобель: Ярослав Сейферт

Телеведучий державного телебачення Чехословаччини, сидячи на невиразному блакитному тлі в студії, так само невиразно вичавив з себе повідомлення: «Сьогодні в Стокгольмі вручили Нобелівську премію з літератури також народному митцеві Ярославові Сейферту». Надворі був 1984 рік, і реверанс Нобелівського комітету в бік письменника соціалістичної Чехословаччини був для пізньо-тоталітарного режиму радше проблемою, ніж визнанням