В Росії відроджують радянські п'ятирічки

Російський уряд переходить на планування економічного і соціального розвитку на п'ять років. Щоб і далі розвивати "все те, чим пишалися в Радянському Союзі". А про виконання і перевиконання планів звітуватимуть у Кремлі.

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на високопоставлене джерело в уряді.

За словами джерела, перший план з досягнення певних цільових показників має бути презентовано президенту РФ вже цього місяця.

Його буде сформовано по галузях - промисловість, транспорт, соціальна сфера тощо. Раз на півроку на засіданнях уряду будуть розглядати питання, пов'язані з його реалізацією.

"Вже давно піднято питання, що економіка нашої країни та її бюджет прив'язані до цін на нафту і газ, - заявив чиновник. - Необхідно розвивати індустріальну галузь, машинобудування, ринок праці, наукомісткі технології, все те, чим ми пишалися у Радянському Союзі".

Джерело відзначило, що 1 липня президент підписав закон "Про стратегічне планування", в який "саме вкладається концепція майбутніх п'ятирічок" уряду.

 Плакат IX-ої п'ятирічки. Українська РСР, 1975 рік

В адміністрації Путіна виданню підтвердили, що уряд буде звітувати за довгостроковими планами.

П'ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР. За Сталіна п'ятирічки мали юридичну силу закону, з 1950-х вони все більше перетворювалися на "контрольні цифри".

Перша п'ятирічка була призначена на 1928-1933 роки і присвячувалася індустріалізації СРСР. Вона заклала основи радянської економічної системи, які збереглися аж до розпаду країни. Було збудовано близько 1500 нових підприємств, із них 400 - в Україні.

У процесі виконання першої п'ятирічки величезна кількість імпортованої техніки змусила радянське керівництво збільшити обсяги експорту аграрної продукції. У зв'язку з цим була проведена позапланова примусова колективізація, що спричинило Голодомор і різкого зниження життєвого стандарту в УРСР.

За деякими показниками п'ятирічок траплялися перевиконання, за багатьма — недовиконання плану, деякі п'ятирічки були зірвані або значно змінені у процесі виконання. Радянська пропаганда натомість твердила, що всі п'ятирічки були виконані й перевиконані.

Останній, XIIІ-ий п'ятирічний план не було реалізовано у зв'язку з крахом Радянського Союзу.

Дивіться також:

Як Донбас перетворився на "індустріальне середньовіччя"

Радянські плакати-страшилки про безпеку на виробництві. СКАНИ

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Янкі гартували сталь. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Гетьманоміка. Про фінанси й економіку держави Скоропадського

Агонія СРСР. Талони на горілку, хліб та СМС. СКАНИ

все за темою "Промисловість"

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.