В Росії відроджують радянські п'ятирічки

Російський уряд переходить на планування економічного і соціального розвитку на п'ять років. Щоб і далі розвивати "все те, чим пишалися в Радянському Союзі". А про виконання і перевиконання планів звітуватимуть у Кремлі.

Про це повідомляють "Известия" з посиланням на високопоставлене джерело в уряді.

За словами джерела, перший план з досягнення певних цільових показників має бути презентовано президенту РФ вже цього місяця.

Його буде сформовано по галузях - промисловість, транспорт, соціальна сфера тощо. Раз на півроку на засіданнях уряду будуть розглядати питання, пов'язані з його реалізацією.

"Вже давно піднято питання, що економіка нашої країни та її бюджет прив'язані до цін на нафту і газ, - заявив чиновник. - Необхідно розвивати індустріальну галузь, машинобудування, ринок праці, наукомісткі технології, все те, чим ми пишалися у Радянському Союзі".

Джерело відзначило, що 1 липня президент підписав закон "Про стратегічне планування", в який "саме вкладається концепція майбутніх п'ятирічок" уряду.

 Плакат IX-ої п'ятирічки. Українська РСР, 1975 рік

В адміністрації Путіна виданню підтвердили, що уряд буде звітувати за довгостроковими планами.

П'ятирічки — централізовані державні перспективні плани, які були спрямовані на розвиток економіки, техніки, науки, освіти та культури в СРСР. За Сталіна п'ятирічки мали юридичну силу закону, з 1950-х вони все більше перетворювалися на "контрольні цифри".

Перша п'ятирічка була призначена на 1928-1933 роки і присвячувалася індустріалізації СРСР. Вона заклала основи радянської економічної системи, які збереглися аж до розпаду країни. Було збудовано близько 1500 нових підприємств, із них 400 - в Україні.

У процесі виконання першої п'ятирічки величезна кількість імпортованої техніки змусила радянське керівництво збільшити обсяги експорту аграрної продукції. У зв'язку з цим була проведена позапланова примусова колективізація, що спричинило Голодомор і різкого зниження життєвого стандарту в УРСР.

За деякими показниками п'ятирічок траплялися перевиконання, за багатьма — недовиконання плану, деякі п'ятирічки були зірвані або значно змінені у процесі виконання. Радянська пропаганда натомість твердила, що всі п'ятирічки були виконані й перевиконані.

Останній, XIIІ-ий п'ятирічний план не було реалізовано у зв'язку з крахом Радянського Союзу.

Дивіться також:

Як Донбас перетворився на "індустріальне середньовіччя"

Радянські плакати-страшилки про безпеку на виробництві. СКАНИ

Як руйнувалася економіка СРСР за Брежнєва. Щоденник працівника ЦК

Янкі гартували сталь. Радянську індустріалізацію здійснили капіталісти

Гетьманоміка. Про фінанси й економіку держави Скоропадського

Агонія СРСР. Талони на горілку, хліб та СМС. СКАНИ

все за темою "Промисловість"

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.