Американський індус хоче реабілітувати свастику. ФОТО

Молодий американський дизайнер, індус за походженням, Синьджун Вессін вважає своїм обов'язком реабілітувати свастику.

Про це повідомляють Євроньюс.

Щоб нагадати про "давній індуський символ миру", він вирішив продавати он-лайн футболки із комічним зображенням свастики: наприклад, у вигляді пончиків із глазурованою поливою.

Зображення видозмінюються, але завжди, в тому чи іншому вигляді, присутня свастика у супроводі тексту: "Якщо вас це ображає… вам потрібен урок історії".

Докладніші пояснення він дав на сторінках газети "The Atlantic": "Потрібно звільнити цей символ від ненависті, з якою його пов‘язують, і пригадати його позитивну енергетику".

 

Молодий художник піддає творчому осмисленню свастику, коріння якої сягає багатьох давніх культур – зокрема, Китаю та Індії, маючи на меті "спонукати людей бути більш чутливими та толерантними".

До Другої світової війни свастика була сакральним символом, знаним в індуїстських та буддистських культурах протягом тисячоліть.

На початку 20 століття жіноча хокейна команда Едмонтона навіть оздобила ним свої футболки і прибрала назву "Едмонтонська свастика", повідомляє французький веб-сайт Slate.fr.

Проте після того, як Третій рейх "привласнив" свастику, вона цілковито втратила тисячолітнє смислове навантаження як символ миру і перетворилась на символ жаху.

"Залишається відкритим питання про урок історії: кому він потрібен більше? - заявляють журналісти "Євроньюс". - Та й інших, альтернативних, символів миру не бракує".

Інше за темою "Символіка"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.