Спецпроект

Зруйновано головний музей історії Донеччини. ФОТО

В результаті артобстрілу в ніч із 20 на 21 серпня зруйновано будівлю Донецького обласного краєзнавчого музею. Із 29 виставкових залів уціліло три, знищено близько тисячі експонатів, музей відновленню не підлягає.

Про руйнування даху та стін споруди повідомляє сайт Донецької міської ради.

Як інформує "ОстроВ" із посиланням на очевидців, будівля постраждала дуже сильно: "Зруйновано покрівлю, два сходових прорізи, вибиті вікна. Постраждали зал природи, малий виставковий зал, зал етнографії".

Директор музею Євген Денисенко повідомив "Голосу України", що музею фактично більше не існує. В будівлю влучило вісім снарядів, знищено близько тисячі експонатів, зруйновані стіни, дах і підвал, просіли плити перекриття.

"Із 29 залів уціліли лише три, - зазначив директор. - Постраждали кабінети співробітників, і мій також. Вилетіли всі 400 вікон".

 Фото: FB Анастасії Снєжко

Уранці в четвер, коли співробітників терміново викликали на роботу, деякі з них не могли стримати сліз.

 Таким був зал природи ("Рослинний і тваринний світ Донеччини") в часи України... Фото: Дмитро ЛАРІН, Історична Правда

"Якщо чесно, досі не усвідомив того, що сталося, - сказав Денисенко. - Музей відновленню не підлягає. Все життя в один момент перетворилося на ніщо".

...а таким він став у "ДНР"

За його словами, найбільших втрат зазнала археологічна колекція, розташована у фондосховищі під залою природи. Туди потрапили два снаряди, які пробили підлогу.

"Це найдавніші артефакти, які збиралися роками. Вони опинилися під завалом, - розповів директор. - Те, що ще можна врятувати, ми рятуємо - перевозимо до філії музею чи зносимо до підвалу".

 Вхід і ліве крило музею. Фото: FB Анастасії Снєжко

Денисенко підкреслив, що музей працював до останнього дня: "Ми не зачинялися. Вважали, що не можемо в цей час залишити донеччан без музею".

Ущент

Кандидат історичних наук Юрій Полідович, який під час археологічних експедицій знайшов частину артефактів із нинішнього музейного зібрання, висловив сподівання, що колекційні речі з-під завалу можна відновити.

"Впевнений, відреставрувати експонати можна, - заявив археолог. - Адже після розкопок відновлюємо їх".

 Попереду - одна з найбільших в Україні діорам. Вона презентувала багатство флори і фауни в національному парку "Святі гори". Фото: Дмитро ЛАРІН

Наразі співробітники музею намагаються власноруч мінімально привести зруйновану будівлю до ладу.

Нагадаємо, в РНБО заявили, що в четвер терористи обстріляли з важкого озброєння стадіон "Донбас Арена". Донецький краєзнавчий музей розташовано неподалік, за 300 метрів на північ від стадіону (вул. Челюскінців, 189а, на межі Київського і Ворошиловського районів).

Тепер діорами не стало

Як відомо, в ніч із 14 на 15 серпня музей уже побував під артилерійським обстрілом, в результаті якого будівля зазнала серйозних ушкоджень.

Донецький обласний краєзнавчий музей - один із найбільших і найстаріших музейних закладів України, фактично головний історичний музей області і Донбасу. Цього року він мав святкувати 90 років від заснування (1924 р.). У фондах музею - 180 тисяч одиниць зберігання.

 Скіфський воїн V сторіччя, знайдений археологами під Шахтарськом - гордість і візитівка музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Під час Другої світової війни знищений окупантами. В нинішню будівлю переїхав у 1972 році. Одним із перших в Україні почав працювати над доступом до історичної спадщини для людей з особливими фізичними і соціальними можливостями.

Крім головної (зруйнованої) експозиції, заклад має п'ять філій на території області та міста: музей Сергія Прокоф'єва, музей Володимира Немировича-Данченка, музей лісу, меморіал "Твоїм визволителям, Донбасе" і меморіал "Савур-могила".

За інформацією ТСН, 21 серпня було остаточно зруйнувано меморіал "Савур-Могила", cильно пошкоджений під час боїв за контроль над стратегічною висотою в червні-липні 2014 року. У четвер після чергового російського артобстрілу впали рештки обеліску на вершині кургану.

 Падає обеліск на вершині Савур-могили. Всередині нього була музейна кімната, присвячена боям за Донбас 1943 року

Раніше повідомлялося, що представники так званої "ДНР" забрали з меморіалу "Твоїм визволителям, Донбасе" частину макетів стрілецької зброї і намагалися вивезти танки та гармати з виставки біля музею.

У липні 2014 року в Луганську терористи обстріляли музей історії міста.

Яким був Донецький краєзнавчий музей, дивіться у фотоекскурсії ІстПравди

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.