Спецпроект

В ЛУГАНСЬКУ ОБСТРІЛЯЛИ ІСТОРИЧНИЙ МУЗЕЙ. Фото

В результаті обстрілу, який влаштували терористи у Луганську, постраждав Музей історії та культури по вулиці Карла Маркса, 30.

Про це повідомляє Еспресо.tv з посиланням на Informator.lg.ua.

Як повідомляється, снаряд потрапив у вікно другого поверху. Вибух зруйнував стіну і зіпсував фасад. Також зафіксовані сильні пошкодження всередині будівлі, на другому поверсі повибивало вікна.

 

У соціальних мережах повідомляють, що обстріл здійснили з гранатомету "кадировці".

Будівля музею була побудована в 1880-х роках і вважається пам'ятником архітектури. У 1980 році в будівлі було створено музей Климента Ворошилова, а в 1990 році його перепрофілювали в Музей історії та культури Луганська. Колекція музею нараховує більше 50 тисяч експонатів.

 

Як відомо, у травні 2014 року терористи із самопроголошеної "Донецької народної республіки" вилучили з музею в меморіальному комплексі "Твоїм визволителям, Донбасе!" макет протитанкової рушниці Симонова ПТРС-41, а також два масогабаритних макети автоматів АК-47 "для захисту республіки".

23 червня 2014 року терористи самопроголошеної "Луганської народної республіки" викрали старшого викладача історії Луганського національного університету Володимира Семистягу.

24 червня терористи ЛНР викрали з власного помешкання викладача історії Східноукраїнського національного університету ім.Даля Сергія Сергієнка.

Зараз у місті відбувається гуманітарна катастрофа. Кілька днів поспіль Луганськ постійно обстрілюють, загинуло вже кількадесят мирних жителів.

Дивіться також: "У Донецьку терористи хочуть забрати з музею військову техніку"

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.