Кернес пообіцяв відбудувати пам'ятники Леніну

Міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав харків'ян не воювати з пам'ятниками.

Про це він повідомив у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Харківської міської ради.

"За останні два дні в Харкові зруйнували три монумента Леніну, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз не час воювати з пам'ятниками. Сумніваюся, що для цього взагалі настає час".

За словами Кернеса, Харків завжди був толерантним містом.

"Тут сусідять пам'ятники героям революції 1917 року і монументи, які з'явилися вже в незалежній Україні, - підкреслив мер. - У Харкові багато символіки Радянського Союзу, але вже не менше, а, може, й більше символіки нашої нової країни. Пам'ятники всіх часів дорогі нам".

Він також запевнив, що влада Харкова не знесла жодного пам'ятника, яке б ставлення до нього не було.

"У сусідніх областях ідуть справжні бойові дії. Там отримують поранення і гинуть наші брати. А в Харкові воюють з пам'ятниками, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз нам важливо навчитися приймати один одного такими, які ми є. А ми всі - різні".

Також Кернес пообіцяв відновити всі зруйновані пам'ятники.

Нагадаємо, в спальних районах Харкова були зруйновані і пошкоджені монументи Леніну. Міліція відкрила кримінальні провадження за ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.

У вересні 2013 року депутати Харківської міськради проголосували за відміну встановлення меморіальної дошки мовознавцеві Юрію Шевельову. При цьому Кернес назвав науковця "поплічником фашистів". Одразу ж після цього дошку розбили сокирою невідомі, котрі назвалися представниками комунальних служб.

У лютому 2013 року Кернес пообіцяв "переламати руки і ноги" тому, хто спробує знести пам'ятник Володимиру Леніну в Харкові.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою Кернеса і львівського мера Андрія Садового.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".