Кернес пообіцяв відбудувати пам'ятники Леніну

Міський голова Харкова Геннадій Кернес закликав харків'ян не воювати з пам'ятниками.

Про це він повідомив у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті Харківської міської ради.

"За останні два дні в Харкові зруйнували три монумента Леніну, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз не час воювати з пам'ятниками. Сумніваюся, що для цього взагалі настає час".

За словами Кернеса, Харків завжди був толерантним містом.

"Тут сусідять пам'ятники героям революції 1917 року і монументи, які з'явилися вже в незалежній Україні, - підкреслив мер. - У Харкові багато символіки Радянського Союзу, але вже не менше, а, може, й більше символіки нашої нової країни. Пам'ятники всіх часів дорогі нам".

Він також запевнив, що влада Харкова не знесла жодного пам'ятника, яке б ставлення до нього не було.

"У сусідніх областях ідуть справжні бойові дії. Там отримують поранення і гинуть наші брати. А в Харкові воюють з пам'ятниками, - йдеться у зверненні. - Думаю, що зараз нам важливо навчитися приймати один одного такими, які ми є. А ми всі - різні".

Також Кернес пообіцяв відновити всі зруйновані пам'ятники.

Нагадаємо, в спальних районах Харкова були зруйновані і пошкоджені монументи Леніну. Міліція відкрила кримінальні провадження за ч. 2 ст. 298 (умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини) КК України.

У вересні 2013 року депутати Харківської міськради проголосували за відміну встановлення меморіальної дошки мовознавцеві Юрію Шевельову. При цьому Кернес назвав науковця "поплічником фашистів". Одразу ж після цього дошку розбили сокирою невідомі, котрі назвалися представниками комунальних служб.

У лютому 2013 року Кернес пообіцяв "переламати руки і ноги" тому, хто спробує знести пам'ятник Володимиру Леніну в Харкові.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою Кернеса і львівського мера Андрія Садового.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.