Кернес не послухав учених Кембриджа і Колумбії

Депутати міської ради Харкова вважають незаконним встановлення дошки лауреату Шевченківської премії, викладачу Гарвардського та професору Колумбійського університетів Юрію Шевельову на центральній вулиці міста.

"За" проголосували 65 депутатів, четверо висловилися проти, три депутати міської ради утрималися.

Мер Харкова Геннадій Кернес пообіцяв відкликати тепер свій підпис, яким він дозволив увіковічити всесвітньо відомого науковця.

Дискусія про життя і діяльність Шевельова у Харкові під час окупації тривала більше години. Під час розгляду питання виступали обидві сторони топонімічного конфлікту.

Співголова Харківської правозахисної групи Ірина Рапп зазначила, що вчений не працював з нацистами, а займався виключно науковою діяльністю.

Професор Ігор Муромцев доводив, що роботи Шевельова вивчають зараз в Україні, він є почесним доктором харківського університету і дуже багато зробив для міста.

Головний обвинувачував Нісон Ройтман, який представляв антифашістську громадську організацію, заявив, що ніхто не заперечує наукових досягнень вченого, але Шевельов друкувався у німецькій газеті під час окупації, а таким людям не варто ставити дошки.

Свою думку з цього приводу висловили губернатор Михайло Добкін, якій спеціально прийшов на сесію і міський голова Харкова Геннадій Кернес.

Мер заявив, що спеціально звертався до СБУ, але там документів про Шевельова не знайдено, окрім газетних публікацій. Він наголосив, що нібито мешканці будинку, де встановлена дошка, звертались до нього з проханням її зняти, а наостанок зауважив, що Шевельов зайняв квартиру вбитого єврея, якого розстріляли фашисти Дробицькому яру.

Депутати підтримали міського голову і вирішили зняти пам'ятну дошку Шевельову. Генадій Кернес публічно підписав доручення її демонтувати.

Статтю Володимира Чистиліна "Про Юрія Шевельова. Спеціально для Добкіна" читайте у рубриці "Колонки"

Як відомо, напередодні до міської ради Харкова із відкритим листом звернулися науковці провідних західних університетів: Кембріджу (Британія), Колумбійського, Канзаського, Ратгерського університетів, університету Нортвестерн (США), а також університету Альберти (Канада).

У своєму зверненні Науковці засудили "наклепницькі, голослівні твердження деяких осіб" щодо професора Шевельова.

"Звинувачення щодо діяльності професора Шевельова під час Другої світової війни вперше з'явились на початку 1960-х років і походили від КГБ, - наголошують автори листа. - Ці звинувачення були ретельно досліджені численними американськими державними установами та Колумбійським університетом, де викладав професор Шевельов. Всі вони були повністю і однозначно відкинуті".

На початку вересня у Харкові раніше запланованого відкрили меморіальну дошкууродженцю міста, мовознавцю-славісту, історику літератури та громадському діячеві Шевельову. Спершу міська влада надала всі необхідні дозволи, але потім раптом передумала.

Тоді ж голова Харківської ОДА Михайло Добкін у своєму твіттері назвав науковця "фашистским пособником", а ініціаторів встановлення пам'ятної дошки (серед них опозиціонер Арсен Аваков і поет Сергій Жадан) "фашистськими мерзотниками".

Пізніше один із блогерів нагадав Добкіну, що у 2010-му році його соратник по Партії регіоніввідкрив у Харкові пам'ятний знак командиру "Російського охоронного корпусу" у складі армії Третього рейху Борису Штейфону. За такий учинок "регіонал" навіть не був виключений із партії.

У листопаді 2010 року в Харкові невідомими було знищено пам'ятну дошку кардиналу УГКЦ Йосипу Сліпому. У лютому 2011-го її відновили за спільною ініціативою харківської і львівської властей.

Юрій Шевельов (Шерех) (1908-2002) - славіст-мовознавець, історик української літератури, літературний і театральний критик, активний учасник наукового та культурного життя української еміґрації.

Народився у Харкові у дворянській родині німців Шнейдерів. У Першу світову батько змінив прізвище на Шевельов. У 1933-43 роках - доцент Харківського університету. Викладав у Олеся Гончара. З 1944 року - на еміграції.

Професор Гарвардського, Колумбійського університетів. Іноземний член НАН України (1991). Член Американського лінгвістичного товариства, Польського інституту мистецтв і науки в США.

Почесний доктор Альбертського, Люндського, Харківського університетів та Києво-Могилянської академії. Головний редактор журналу "Сучасність".

Автор 17 книг і фундаментальних наукових праць про історію слов'янських мов, української мови та літератури.

Читайте також інтерв'ю Юрія Шевельова для УП (2002)

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.