Історики пояснили президенту Чехії, хто такі бандерівці

Науковці та громадські читачі написали відкритого листа до президента Чехії Мілоша Земана з приводу його висловлювань про "лігво бандерівців на Майдані" та "громадянську війну в Україні".

Про це повідомляє Еспресо.tv.

Звернення підписали громадяни Чехії україністка Ленка Віхова, історик Давід Свобода, соціолог Яна Леонтієва, а також спеціаліст в області екстремістських рухів Антон Шеховцов, який проживає в Лондоні.

Наводимо кілька фрагментів звернення:

"Шановний пане президенте!

У зв’язку з тим, що Ви час від часу коментуєте події в Україні, посилаючись також на новітню історію України, ми, історики і україністи, хотіли би звернути Вашу увагу на кілька моментів, пов’язаних із цією проблематикою.

...Використовувати термін "бандерівці" по відношенню до будь-яких політичних або громадських рухів неможливо хоча б тому, що жодна з політичних партій або рухів не має у своїй назві цього терміну.

За винятком однієї організації, а саме "Тризуб ім. Степана Бандери", яку можна вважати націоналістичною або скоріше національно-консервативною організацією, проте вона не мала, принаймні до війни на сході України, жодного політичного впливу. Нагадуємо, що Дмитро Ярош, який є вихідцем із організації "Тризуб", набрав на останніх президентських виборах лише 0,7 % голосів виборців.

Термін "бандерівці" використовувала комуністична пропаганда після Другої світової війни в СРСР та ЧССР.

Подібним чином використовується цей термін і сьогодні – з метою дискредитувати саму ідею української незалежності, оскільки пропаганда вживає термін "бандерівці" по відношенню до всіх, хто не погоджувався і не погоджується з тим, аби Україна була васалом або сателітом Москви.

Щодо постаті Степана Бандери, якого Ви назвали масовим вбивцею, ми можемо зазначити наступне. Степан Бандера не міг бути масовим вбивцею, навіть якби й хотів, оскільки під час війни він знаходився у німецькому концентраційному таборі.

Намагання звести цю суперечливу постать до кількох легкозаймистих і провокаційних фраз, не беручи до уваги історичний контекст, свідчить про непрофесійність тих, хто так робить, незалежно від їхніх намірів.

У разі зацікавлення ми, історики і україністи, із радістю надамо консультації щодо даної проблематики. Віримо, що вони допоможуть подолати взаємні непорозуміння і оздоровлять чеську суспільну дискусію".

Нагадаємо, у виступі президента Чехії Мілоша Земана у Празі перед чеськими дипломатами виявилося чимало висловлювань, які ставлять під сумнів розуміння чиновником подій в Україні. Зокрема, він називає "громадянською війною" події на Донбасі.

Зимовий протест на Майдані в Києві він визначив як рух не лише продемократичних демонстрантів, але і як "лігво бандерівських сил".

Президент Чехії Мілош Земан відомий своїми різкими висловлюваннями. Також чеські ЗМІ останнім часом звинувачують його у надто тісних контактах із російськими держмонополіями.

Водночас, його повноваження в країні досить обмежені. Зокрема, у Європейській раді країну представляє не президент, а прем'єр.

Також: "Бандерівці по-чеськи. ФОТО, ВІДЕО"

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.

Війна – це не лише окопи. Війна всюди, хоч і невидима

За рік після відвідин України словенський письменник Боштіян Відемшек видав книгу "Довгий шлях до миру", яку презентував в Ужгороді на початку червня. Після повернення до Любляни Відемшек опублікував у провідному словенському часописі "Дело" статтю про свої враження від побаченого і почутого в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Історія УПА за 10 хвилин. Для поляків і не тільки

Нещодавнє загострення польсько-українських стосунків породило потребу у нотатнику, котрий би давав відповіді на найбільш важливі і часті запитання. Водночас зв'являється багато недобросовісної аналітики та відвертої брехні, котру в основному створюють польські державні інституції. А також активно підтримують російські пропагандистські ЗМІ та блогери. Ті думки та тези, котрі поширювалися і активно почали розповсюджуватися крайнім часом мають у собі одну велику засадничу проблему. Польща не враховує того факту, що Держава Україна постала у січні 1918 року. Майже на цілий рік раніше, ніж сама Польща.