Історики пояснили президенту Чехії, хто такі бандерівці

Науковці та громадські читачі написали відкритого листа до президента Чехії Мілоша Земана з приводу його висловлювань про "лігво бандерівців на Майдані" та "громадянську війну в Україні".

Про це повідомляє Еспресо.tv.

Звернення підписали громадяни Чехії україністка Ленка Віхова, історик Давід Свобода, соціолог Яна Леонтієва, а також спеціаліст в області екстремістських рухів Антон Шеховцов, який проживає в Лондоні.

Наводимо кілька фрагментів звернення:

"Шановний пане президенте!

У зв’язку з тим, що Ви час від часу коментуєте події в Україні, посилаючись також на новітню історію України, ми, історики і україністи, хотіли би звернути Вашу увагу на кілька моментів, пов’язаних із цією проблематикою.

...Використовувати термін "бандерівці" по відношенню до будь-яких політичних або громадських рухів неможливо хоча б тому, що жодна з політичних партій або рухів не має у своїй назві цього терміну.

За винятком однієї організації, а саме "Тризуб ім. Степана Бандери", яку можна вважати націоналістичною або скоріше національно-консервативною організацією, проте вона не мала, принаймні до війни на сході України, жодного політичного впливу. Нагадуємо, що Дмитро Ярош, який є вихідцем із організації "Тризуб", набрав на останніх президентських виборах лише 0,7 % голосів виборців.

Термін "бандерівці" використовувала комуністична пропаганда після Другої світової війни в СРСР та ЧССР.

Подібним чином використовується цей термін і сьогодні – з метою дискредитувати саму ідею української незалежності, оскільки пропаганда вживає термін "бандерівці" по відношенню до всіх, хто не погоджувався і не погоджується з тим, аби Україна була васалом або сателітом Москви.

Щодо постаті Степана Бандери, якого Ви назвали масовим вбивцею, ми можемо зазначити наступне. Степан Бандера не міг бути масовим вбивцею, навіть якби й хотів, оскільки під час війни він знаходився у німецькому концентраційному таборі.

Намагання звести цю суперечливу постать до кількох легкозаймистих і провокаційних фраз, не беручи до уваги історичний контекст, свідчить про непрофесійність тих, хто так робить, незалежно від їхніх намірів.

У разі зацікавлення ми, історики і україністи, із радістю надамо консультації щодо даної проблематики. Віримо, що вони допоможуть подолати взаємні непорозуміння і оздоровлять чеську суспільну дискусію".

Нагадаємо, у виступі президента Чехії Мілоша Земана у Празі перед чеськими дипломатами виявилося чимало висловлювань, які ставлять під сумнів розуміння чиновником подій в Україні. Зокрема, він називає "громадянською війною" події на Донбасі.

Зимовий протест на Майдані в Києві він визначив як рух не лише продемократичних демонстрантів, але і як "лігво бандерівських сил".

Президент Чехії Мілош Земан відомий своїми різкими висловлюваннями. Також чеські ЗМІ останнім часом звинувачують його у надто тісних контактах із російськими держмонополіями.

Водночас, його повноваження в країні досить обмежені. Зокрема, у Європейській раді країну представляє не президент, а прем'єр.

Також: "Бандерівці по-чеськи. ФОТО, ВІДЕО"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.