На Сумщині вшанували "тарасівців"

У містечку Глинськ, що на Сумщині, за ініціативою Центру національного відродження відкрили меморіальну дошки "Братству Тарасівців". Учасники цієї таємної студентської організації присягнули у Каневі на могилі Тараса Шевченка "всіма засобами поширювати серед українців безсмертні ідеї Великого Кобзаря", серед яких найперша та найголовніша – ідея про вільну Україну.

Саме у Глинську, влітку 1891 року, було закладено основу програми "Братства Тарасівців", в якій вперше поставлено за політичну мету здобуття Самостійної України - повідомляє Націоналістичний портал.

До засновників Тарасівців належали Віталій Боровик, Борис Грінченко, Іван Липа, Микола Міхновський, Володимир Шемет. Крім культурної діяльності (поширення української мови в родині, установах, школах, навчання дітей української грамоти, доповідей, культивування ідей Шевченка), "тарасівці" висунули політичні вимоги - визволення української нації з-під російського панування, повної автономії для всіх народів Російської Імперії та соціальної справедливості.

Серед основних положень – самостійна суверенна Україна: соборна й неподільна, "від Сяну по Кубань, від Карпат до Кавказу, вільна між вільними, рівна між рівними, без пана і хама, в будучому без класової боротьби".

"Україна для українців" Миколи Міхновського

Також вони декларували свободу віросповідання, створення національної армії, боротьба з імперіалізмом тощо. Про це нагадав гостям відзначення головний редактор офіціозу ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, який безпосередньо доклав зусиль для вшанування пам’яті патріотів.

Відкриття пам'ятної дошки членам "Братства Тарасівців" у Глинську. Виступає Віктор Рог

"Сьогоднішнє свято сталося завдяки зусиллям багатьох людей. Центр Національного Відродження ініцював встановлення дошки, сільрада підтримала ініціативу. Щира подяка Павлові Подобєду, Володимиру Пархоменку, Геннадію Іванущенку, Василю Бойку, Олегу Медуниці, Ярині Малик, Ростиславу Мартинюку, Валерію Білосі та багатьом іншим достойникам. А особливий доземний уклін депутату Роменської районної ради Сергієві Крикуну, на плечі котрого фактично ліг увесь організаційний тягар в Глинську. Те, що ми робимо, є дуже важливим. Є така хвороба – амнезія. Це страшна хвороба. Людина не пам’ятає, хто вона є, звідки, навіщо. Хто її рідні, хто друзі, а хто вороги. А стократ страшніше, коли цією хворобою нездужає нація. Такі заходи – це ліки від національної амнезії", – підкреслив Віктор Рог.

Учасники урочистого заходу вшанували хвилиною пам’яті і добрим словом земляка – Дмитра Симоненка, який нещодавно героїчно загинув у зоні АТО.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.