АНОНС: Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука

18-25 листопада 2014 відбудеться німецько-польсько-українська школа ім. Богдана Осадчука.

Повідомляє сайт Колегіума Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського.

Студентів з Німеччини, Польщі та України організатори запрошують подавати заявки до 13 жовтня. Мовою навчання є англійська.

Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука буде проходити у вигляді серії лекцій, семінарів та практикумів протягом 7-денної навчальної сессії.

Школа адресована студентам і аспірантам з Німеччини, Польщі та України – молодим людям, які найближчим часом будуть визначати не тільки майбутнє своєї країни, а й майбутнє Європи. Основне завдання школи полягає в зміцненні польсько-німецького примирення і спробі застосувати ці механізми для примирення польсько-українського.

Побудова конструктивних особистих та міжнародних відносин вимагає знань, навичок і досвіду. Таким чином, метою організаторів є дати учасникам знання, які сприятимуть розумінню німецько-польських відносин, польсько-українських і німецько-українських, і які враховуватимуть, зокрема, історію регіону, етнічні відносини та існуючі соціально-політичні розбіжності.

Щоб це знання могло бути використане, воно повинне бути підкріплене відповідними навичками, особливо в галузі комунікацій (наприклад, уміння вести переговори). Таке поєднання знань і навичок має стати основою для контактів молодих німців, поляків та українців, а також відправною точкою для побудови взаємовідносин.

Набір триває до 13 жовтня. Для участі у наборі повинні ознайомитися з правилами та заповнити онлайн-форму.

Нагадуємо:

Богдан Осадчук народився 1 серпня 1920 року у Коломиї. Навчався у Берлінському університеті в 1942-1944 рр. Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р.

Богдан Осадчук під час урочистостей з нагоди 90-річчя у Золотій залі Варшавського університету, жовтень 2010 року

В еміграції працював як журналіст - зокрема, у німецьких виданнях "Українські вісті", "Die Neue Zeitung" (1950-1955), "Der Tadesspiegel", швейцарській "Die Neue Zurcher Zeitung").

Автор книг "Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas" ("Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи" (1962), "Der Sowjetkommunismus-Dokumente" - "Радянський комунізм. Документи" (1964) тощо.

Був головним редактором "Віднови" - емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів.

З 50-х років ХХ століття співпрацював з паризьким виданням "Культура" Єжи Гедройца. Останній високо оцінював дослідження Б Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Богданові Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Чеслав Мілош.

Серед відзнак Богдана Осадчука - орден Ярослава Мудрого та найвища урядова нагорода Польщі - Орден Білого Орла.

Детальніше про Богдана Осадчука читайте у матеріалі Ярослава Грицака:

Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.