АНОНС: Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука

18-25 листопада 2014 відбудеться німецько-польсько-українська школа ім. Богдана Осадчука.

Повідомляє сайт Колегіума Східної Європи імені Яна Новака-Єзьоранського.

Студентів з Німеччини, Польщі та України організатори запрошують подавати заявки до 13 жовтня. Мовою навчання є англійська.

Міжнародна школа ім. Богдана Осадчука буде проходити у вигляді серії лекцій, семінарів та практикумів протягом 7-денної навчальної сессії.

Школа адресована студентам і аспірантам з Німеччини, Польщі та України – молодим людям, які найближчим часом будуть визначати не тільки майбутнє своєї країни, а й майбутнє Європи. Основне завдання школи полягає в зміцненні польсько-німецького примирення і спробі застосувати ці механізми для примирення польсько-українського.

Побудова конструктивних особистих та міжнародних відносин вимагає знань, навичок і досвіду. Таким чином, метою організаторів є дати учасникам знання, які сприятимуть розумінню німецько-польських відносин, польсько-українських і німецько-українських, і які враховуватимуть, зокрема, історію регіону, етнічні відносини та існуючі соціально-політичні розбіжності.

Щоб це знання могло бути використане, воно повинне бути підкріплене відповідними навичками, особливо в галузі комунікацій (наприклад, уміння вести переговори). Таке поєднання знань і навичок має стати основою для контактів молодих німців, поляків та українців, а також відправною точкою для побудови взаємовідносин.

Набір триває до 13 жовтня. Для участі у наборі повинні ознайомитися з правилами та заповнити онлайн-форму.

Нагадуємо:

Богдан Осадчук народився 1 серпня 1920 року у Коломиї. Навчався у Берлінському університеті в 1942-1944 рр. Докторську дисертацію захистив в Українському Вільному Університеті (Мюнхен) в 1966 р.

Богдан Осадчук під час урочистостей з нагоди 90-річчя у Золотій залі Варшавського університету, жовтень 2010 року

В еміграції працював як журналіст - зокрема, у німецьких виданнях "Українські вісті", "Die Neue Zeitung" (1950-1955), "Der Tadesspiegel", швейцарській "Die Neue Zurcher Zeitung").

Автор книг "Die Entwicklung der Kommunistischen Parteien Ostmitteleuropas" ("Розвиток комуністичних партій Центральної та Східної Європи" (1962), "Der Sowjetkommunismus-Dokumente" - "Радянський комунізм. Документи" (1964) тощо.

Був головним редактором "Віднови" - емігрантського журналу незалежних українських інтелектуалів.

З 50-х років ХХ століття співпрацював з паризьким виданням "Культура" Єжи Гедройца. Останній високо оцінював дослідження Б Осадчука та його внесок у формування польсько-українського співробітництва. Таку ж позитивну оцінку дав Богданові Осадчуку й лауреат Нобелівської премії польський письменник Чеслав Мілош.

Серед відзнак Богдана Осадчука - орден Ярослава Мудрого та найвища урядова нагорода Польщі - Орден Білого Орла.

Детальніше про Богдана Осадчука читайте у матеріалі Ярослава Грицака:

Джентльмен з Коломиї. Пам'яті Богдана Осадчука

Рудольф Вайль: вакцина від Голокосту

Чистокровного етнічного німця Рудольфа Фредериковича Вайгля викликали до німецького губернатора Львова та передали пропозицію Гіммлера — переїхати до Німеччини, створити в Берліні власний інститут, очолити кафедру в університеті та отримати по війні Нобелівську премію. Йшов 1942 рік, німецькі війська стояли під Москвою, відмовлятися від такої блискучої пропозиції не було сенсу. До того ж Вайглю вже було 59, у такому віці не сперечаються з гіммлерами.

Перелом у Громадянській війні у США: Геттісберг й Віксберг

Кожне око бачило легіони ворога, могутню непереборну хвилю океану озброєних людей, яка неслася на нас! Полк за полком, бригада за бригадою виходять із лісу й поспішно займають своє місце в строю напоготові до штурму. Горда дивізія Пікетта і ще якісь частини стоять на їх правому фланзі. Багряні прапори лопотять, їхні вершники мчать галопом угору-вниз; стволи й багнети вісімнадцяти тисяч бійців виблискують на сонці — похилий ліс блискучої сталі.

Карл XII в Україні. Розповідь кароліна

Нашому Королю ворожили більше, ніж будь-якому іншому королівському сину у Європі. Усі ворожіння сходилися в одному: йому не посміхатиметься вдача і перемоги до тих пір, поки він не завоює Рим. І через те, що між назвами Рим і Ромни була не така вже і велика різниця, всі подумали, що передбачення здійснилося

Як ми перемогли тої весни?

Весна 2014-го. Завдяки чому Україна вистояла? Як віднайшла сили встояти серед підлих ударів, у хаосі зради і слабкості, помилок і дурниць, віроломства й невпевненості?..Відповідь лише одна — завдяки Людям! Завдячуючи Українцям — відомим і ні — сильним і звичайним, тим, котрі роблять те, що повинні. Тим, які знайшли в собі сили і мужність дати відсіч потужному й підступному ворогові.