Спецпроект

Перший канал сьогодні показує французький фільм про Голодомор

"На початку тридцятих років Україна, яку всі знали як житницю Європи, була приречена сталінським комуністичним режимом помирати з голоду. Поділля – сільськогосподарський центр України – за час Голодомору втратив чверть населення…"

Так починається документальний фільм "Голодомор. Забутий геноцид" французької режисерки Бенедикт Бане.

Передісторією виникнення фільму стало знайомство авторки з українкою у Франції, батько якої пережив Голодомор. Вражена почутими розповідями про трагедію українських селян, Бенедикт Бане у 2010 році приїхала до України і почала роботу над фільмом.

 Бенедикт Бане під час презентації фільму "Голодомор. Забутий геноцид" у Києві. Фото з facebook-сторінки Українського інституту національної пам'яті

Мотивована прагненням якомога правдивіше висвітлити темні сторінки нашої історії, вона звернулася за допомогою не лише до визнаних українських і французьких дослідників, а й безпосередньо до свідків подій.

У Франції глядачі побачили стрічку рік тому, а в Україні прем'єра відбулася 19 листопада цього року. 

Під час прем'єри Бенедикт Бане розповіла: "У Франції про Голодомор 1932-33 років знають хіба що науковці, які працюють із цієї тематикою. Тому коли я зустріла українку, яка розповіла мені про цю трагедію, я одразу захотіла зняти фільм А в основу стрічки лягла історія родини чоловіка із Соболівки, що на Вінниччині". 

Також режисерка зазначила, що фільм "Голодомор. Забутий геноцид" вона присвячує всім, хто пережив голод. Адже всі, з ким Бенедикт Бане познайомилась, вразили її своїми емоціями, пережитими стражданнями, незборимим духом, почуттям власної гідності.

"Ви маєте це бачити. Щоб знати і пам'ятати," - закликає сайт Першого Національного.

Трансляція фільму відбудеться у суботу, 22 листопада, о 19:00 на Першому Національному телеканалі.

Також у цей день у ефірі НТКУ іще два фільми про Великий Голод:

11.20 - "Жорна".  Фільм розповідає про те, як Харків перетворився на острів життя у величезному океані смерті в 1932-33 роках. 

Герої стрічки розповідають свої історії, і всі вони повторюють сумний факт: Голодомор творився руками українців, нехай і за наказами чужинців…


15.10  - "Американська допомога голодуючій Україні. 1921-1923" - про першу хвилю Голоду, спровокованого комуністичним режимом.

  

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.