Студентів запрошують досліджувати український визвольний рух (конкурс)

Студентів українських вишів запрошують взяти участь у конкурсі наукових робіт про визвольний рух в Україні 1920—1950-х років. Молодим науковцям пропонують дослідити повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках, селянський опір колективізації, ідеологію та програми українського націоналізму в 1920—1950-х років, чільних постатей ОУН та УПА того періоду, а також повсякденне життя підпільників та повстанців.

Для переможців передбачено 3 премії: за найкращу роботу – 3 000 грн та дві премії по 2000 грн та 1 000 грн відповідно, а також подарункові комплекти наукових видань із зазначеної тематики.

Конкурс проводиться уже четвертий рік поспіль. Організатори — Центр досліджень визвольного руху, Інститут суспільних досліджень, Центр історії державотворення України в ХХ столітті НаУКМА, історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" за підтримки Українського інституту національної пам’яті та Міністерства освіти і науки України.

Учасниками можуть стати студенти українських вищих навчальних закладів. Для участі потрібно до 15 вересня податки заявку (заповнюється онлайн), а також надіслати на адресу konkurs@cdvr.org.ua конкурсну роботу у вигляді наукової статті (згідно з вимогами), власне фото у форматі jpeg, ілюстрації до роботи у форматі jpeg, якщо такі є, та підписи до ілюстрацій у форматі Word.

 

На конкурс можуть подаватися наукові роботи з таких напрямів:

• повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках. Цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

• селянський опір колективізації;

• ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках. Автори можуть пропонувати теми, пов’язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад, "Діяльність Миколи Сціборського в Парижі", "Діяльність Яослава Моралевича в США");

• чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених або малорозробленим в історіографії особам, або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

• діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

• повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними можуть бути теми, пов’язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами, особливостями проживання у криївках тощо).

Як розповіла координатор конкурсу, керівниця академічних програм ЦДВР к.і.н. Марта Гавришко, тематика може виходити поза заявлені межі, якщо учасник/ця це обґрунтує: "Нас цікавлять оригінальні роботи, оперті на аналіз наявної історіографії та написані з використанням джерел. Ми хочемо розвивати студентські наукові дослідження українського визвольного руху".

Роботи оцінюватиме конкурсна комісія, до якої увійшли відомі українські історики, дослідники визвольного руху: к.і.н. Володимир В'ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті; к.і.н. Володимир Панченко, директор Інституту суспільних досліджень; д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Руслан Забілий, директор Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького"; к.і.н. Марта Гавришко, керівниця академічних програм Центру досліджень визвольного руху.

Детальніше про умови конкурсу читайте на сайті Центру досліджень визвольного руху.

 

«Вироки виконувати негайно!...»

22 травня минула 73 річниця оголошення Військовим судом оперативної групи (ВСОГ) «Вісла» перших смертних вироків

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

«Люди бігли і голосили: «Навічно!» - спогади спецпоселенки з Полтавщини

Уже 45 років Ольга Янкевич, уродженка Луцька, мешкає на Семенівщині. Проте назавжди запам’ятала січень 1950-го, коли їй із родиною довелося надовго залишити Україну. Її, тоді 9-річну дівчинку, разом із старшою сестрою, мамою і бабусею, комуністична влада зарахувала до «ворогів народу» і виселила на спецпоселення до Сибіру.

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.