АНОНС: У Києві відкривається виставка про Василя Стуса

У Музеї шістдесятництва відкривається виставка "Я з вами", присвячена 30-м роковинам українського поета-шістдесятника Василя Стуса

Василь Стус - український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників.

За життя поета в радянських видавництвах не вийшло жодної його збірки, проте були численні публікації за кордоном – "Зимові дерева" у Брюсселі, у періодичній пресі, у видавництвах "Сучасність" і "Смолоскип". 

Твори Василя Стуса були перекладені англійською і німецькою мовами.

Наприкінці 1984 р. у Торонто було створено Міжнародний комітет за надання Василеві Стусові Нобелівської премії.  Протягом 1985-го року Надія Світлична підготувала до друку збірку табірних поезій Василя Стуса "Палімпсести", яка була опублікована у видавництві "Сучасність" 1986 року.

У 1989-1992 роках знято фільм "Просвітлої дороги свічка чорна" (режисер С.Чернілевський).

26 листопада 2005 року Указом Президента України В.Ющенка Василю Стусу присвоєне звання "Герой України".

В експозиції представлені фотографії поета, автографи його поезій, перші публікації, машинопис з власноручними правками його літературознавчої праці "Феномен доби (Сходження на Голгофу слави)", присвяченої творчості П.Тичини, вибрані листи з ув’язнення, численні документи української діаспори на захист поета та публікації у закордонній пресі. Виставку доповнено художніми творами, присвяченими Василю Стусу (художники В.Франчук, Г.Севрук).

Урочиста презентація виставки: четвер, 3 вересня 2015 року, о 18:00

Адреса: Музей шістдесятництва, вул. О.Гончара,33, вхід вільний

У презентації виставки візьмуть участь табірний побратим поета Василь Овсієнко, режисер Станіслав Чернілевський – автор кінострічки "Просвітлої дороги свічка чорна", співак Тарас Компаніченко з гуртом "Хорея козацька" та інші.

Статті про Василя Стуса:

Серце, самогубство чи вбивство?

Різдво Василя Стуса

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

Стус і Нобель. Демістифікація міфу

Семен Глузман: "Стус не мог быть фальшивым"

Василь Стус: "Я захоплений польськими звитяжцями духу і шкодую, що я не поляк"

Паруйр Айрікян: "Василь і Славко супроводжують мене все життя"

Ті, що розпинали Стуса...

Повернення додому. Василь Стус, Юрій Литвин, Олекса Тихий

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".