ДЛЯ АРМІЙЦІВ СТВОРИЛИ ІСТОРИЧНИЙ ЛЕКТОРІЙ

Для бійців Збройних сил та інших військовослужбовців створено проект лекцій "Історія для воїна".

Йдеться насамперед про військових, які беруть участь у АТО, повідомляється на сторінці проекту у Facebook.

В першу чергу це лекторій для підтримки бойового духу солдатів, надання сприятливої мотивації і досвіду минулого, зв'язку з ним, зазначають організатори.

"Учасники проекту – це історики, які бажають внести свою професійну лепту у побудову сильного українського війська, - повідомляє сторінка проекту. - Робити це збираємось, читаючи лекції з історії України, таким чином піднімаючи рівень історичних знань бійців та бойовий дух".

Перші лекції пройдуть у Головному військовому клінічному госпіталі для поранених бійців АТО.

Істориків - як науковців, так і студентів - запрошують долучитись до спільної справи та побудови сильного українського війська.

Для участі у проекті потрібно обрати найбільш цікаву для себе тему та підготувати за нею лекцію, бажано - з іноваційністю в методології викладання.

Щоб долучитися до проекту, потенційні лектори мають заповнити форму.

Підтримку проекту надає Український інститут національної пам'яті та історичний факультет КНУ ім. Шевченка.

Щоб уточнити деталі, пишіть oleh.hl9@gmail.com, maryna.mirzaeva@gmail.com.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.