Зняли кіно про Українську Галицьку армію. Красивий ТРЕЙЛЕР

Завершилися зйомки документального фільму "Легіон: хроніка Української Галицької армії. 1918-19".

Трейлер стрічки оприлюднено на каналі YouTube кіностудії Invert Pictures.

Режисером стрічки є Тарас Химич, відомий документальними фільмами у стилі Discovery, присвяченим "першим совітам" на Західній Україні ("Золотий вересень: хроніка Галичини"), проголошенню незалежності Карпатської України ("Срібна Земля") та боротьбі Української Повстанської армії ("Хроніка УПА: 1942-54").

Автором сценарію є кандидат історичних наук Олександр Пагіря.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Реконструкція боїв у Львові 1918 року. ФОТО

Інше за темою "ЗУНР"

Інше за темою "УГА"

Анонс фільму від авторів:

"...Завершувалася Перша світова війна. Неминучий крах Австро-Угорської імперії поглибив кризу у Європі. Поляки, українці, чехи, угорці та південні слов’яни готувалися до проголошення незалежності своїх держав.

У ніч на 1 листопада 1918 року українські військові з лав добровольчого Легіону Січових Стрільців підняли повстання у Львові та проголосили створення самостійної держави на українських етнічних землях.

Січові стрільці стали рушійною силою молодої української держави та зародком її регулярного війська.

Водночас претензії на Галичину висунула відроджена Польща. Центрально-Східна Європа занурилася в епоху "малих війн" за нові кордони у повоєнному світі. Проте зі сходу насувалась більшовицька загроза. Країни Заходу вирішили побудувати "санітарний кордон" у Східній Європі..."

Як пише Українська галицька асамблея (ініціатор створення фільму), це перший в Україні документальний фільм з використанням найсучасніших технологій у форматі 4K

Крім основного складу творців стрічки було задіяно сотні людей. Серед них професійні актори театру ім. М. Заньковецької та Л.Курбаса. До роботи над фільмом долучилися ветерани АТО, військові а також реконструкторські клуби.

З постановкою військових сцен допоміг ветеран АТО Володимир Правосудов, а також Військово-історичний Клуб "Повстанець" (м. Київ).

Прем'єра фільму відбудеться 1 листопада 2015 року о 17.00 в Кінопалаці ім. О. Довженка у Львові (проспект Червоної Калини, 81).

Вхід вільний.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.