В центрі Донецька окупанти демонтували герби України. ФОТО

З будівлі "Води Донбасу" в центрі окупованого Донецьку демонтували чотири зображення Малого державного гербу України.

Про це повідомляє Громадське.tv з посиланням на сепаратистський сайт ДАН.

За акцією спостерігало кілька десятків людей. Охорона будівлі викликала місцеву "поліцію", однак ті не стали втручатися.

 

Місця фасаду, де розташовувалися тризубці київського князя Володимира Хрестителя, зафарбували.

Сепаратисти заявили, що планують відправити уламки знищеного ними зображення Президенту України Петру Порошенку.

 

Як відомо, у квітні 2014 року терористи вбили депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який повертав на державні органи в місті державні символи України.

У серпні 2015 року повідомлялося про плани окупаційної влади так званої "ДНР" знищити пам'ятні знаки на честь жертв Голодомору та політичних репресій у Сніжнянському районі (Донецька область), який найбільше з усіх регіонів УРСР постраждав від Голодомору.

У вересні 2015 року представники окупаційної влади вимагали від шкіл Донецька знищувати синьо-жовту символіку, навіть випадкове поєднання кольорів.

Про історію княжого символу хрестителя Русі Володимира Великого, який зараз знищують російські окупанти, читайте в розділі "Тексти".

ТАКОЖ:

Інше за темою "Символіка"

Інше за темою "Окупація"

Інше за темою "Донецьк"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.