Меморіальну дошку Шептицькому відкрили в Києві. ФОТО

В Києві урочисто відкрили меморіальну дошку-барельєф митрополитові Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Андрею Шептицькому.

Меморіальний знак встановлено на міському будинку вчителя (вул. Володимирська, колишній будинок Центральної Ради), повідомили ІП організатори події.

Чин освячення меморіальної дошки здійснив глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) і греко-католицьке духовенство.

Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник сказав: "В далекому 1917-му тут, у приміщенні Української Центральної Ради Андрея Шептицького з великим ентузіазмом вітала українська громада, і сьогодні цим барельєфом ми позначаємо його слід".

"Ми щойно були учасниками повернення Митрополита Андрея до Києва, але цим разом у його барельєфі, який ми урочисто освятили на фасаді цієї історичної будівлі", – звернувся до присутніх предстоятель УГКЦ.

Фото: УНІАН

Також участь у заході взяли віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова комітету з питань культури та духовності ВР Микола Княжицький, заступник міського голови Ганна Старостенко.

Ідея меморіального знаку на честь митрополита належить Любомиру Ведмедю. Утілив її скульптор Іван Микитюк за фінансової підтримки благодійного фонду "Гуманітарні ініціативи". Замовником виступив комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Захід відбувся в рамках тижня Митрополита Андрея Шептицького в Києві. Відразу по освяченні меморіальної дошки в конференц-залі Будинку вчителя пройшла урочиста церемонія нагородження Відзнакою блаженного священномученика Омеляна Ковча п’ятьох благодійників та волонтерів української армії.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".