Меморіальну дошку Шептицькому відкрили в Києві. ФОТО

В Києві урочисто відкрили меморіальну дошку-барельєф митрополитові Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Андрею Шептицькому.

Меморіальний знак встановлено на міському будинку вчителя (вул. Володимирська, колишній будинок Центральної Ради), повідомили ІП організатори події.

Чин освячення меморіальної дошки здійснив глава УГКЦ блаженніший Святослав (Шевчук) і греко-католицьке духовенство.

Голова комітету із вшанування пам’яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча Іван Васюник сказав: "В далекому 1917-му тут, у приміщенні Української Центральної Ради Андрея Шептицького з великим ентузіазмом вітала українська громада, і сьогодні цим барельєфом ми позначаємо його слід".

"Ми щойно були учасниками повернення Митрополита Андрея до Києва, але цим разом у його барельєфі, який ми урочисто освятили на фасаді цієї історичної будівлі", – звернувся до присутніх предстоятель УГКЦ.

Фото: УНІАН

Також участь у заході взяли віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко, голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, голова комітету з питань культури та духовності ВР Микола Княжицький, заступник міського голови Ганна Старостенко.

Ідея меморіального знаку на честь митрополита належить Любомиру Ведмедю. Утілив її скульптор Іван Микитюк за фінансової підтримки благодійного фонду "Гуманітарні ініціативи". Замовником виступив комітет із вшанування пам'яті Блаженного священномученика Омеляна Ковча.

Захід відбувся в рамках тижня Митрополита Андрея Шептицького в Києві. Відразу по освяченні меморіальної дошки в конференц-залі Будинку вчителя пройшла урочиста церемонія нагородження Відзнакою блаженного священномученика Омеляна Ковча п’ятьох благодійників та волонтерів української армії.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.