В Києві зникла меморіальна дошка геніальному піаністу Горовицю

З київського будинку за адресою вулиця Михайла Коцюбинського, 12 зникла пам'ятна дошка, присвячена піаністу Володимиру Горовицю.

Про це повідомляє ZN.ua із посиланням на організатора конкурсу молодих піаністів пам'яті Горовиця Юрія Зільбермана.

"Зі стіни будинку зникло навіть чотири гвинти, на яких кріпився пам'ятний знак, - зазначив організатор. - Подібний акт вандалізму здійснений людьми неосвіченими, дикими, що не поважають цінності своєї країни".

Юрій Зільберман наголосив, що кияни повинні пишатися тим фактом, що з 30 великих скрипалів світу - 18 є вихідцями з України. З 30 великих піаністів Україна подарувала світу 20.

У зв'язку з викраденням пам'ятної дошки Горовицю він звернувся до київського міського голови Віталія Кличка.

Встановлення меморіальної дошки на стіні будинку, де свого часу проживала родинаГоровиця, було ініційоване дирекцією Міжнародного конкурсу молодих піаністів пам'яті В. Горовиця і підтримане Київською міською державною адміністрацією.

Інші матеріали за темою ВАНДАЛІЗМ

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.