Спецпроект

У Франції відкрили виставку про Голодомор

В Лілльському католицькому університеті (Франція) відкрилася тематична виставка на основі матеріалів експозиції "Спротив геноциду".

Матеріали організаторам виставки надав Український інститут національної пам'яті.

Експозиція знайомить зі спротивом, який чинило українське суспільство, передусім селянство, сталінському тоталітарному режиму у 1920-х – на початку 1930-х років.

Саме страх перед українським визвольним рухом штовхав Сталіна та його оточення до злочину геноциду шляхом Голодомору 1932-1933 років, наголошують організатори.

Виставка створена Українським інститутом національної пам'яті спільно із Галузевим державним архівом Служби безпеки України.

На стендах представлені унікальні документи та фото із ГДА СБУ, інших державних архівів, які розкривають масштаби спротиву, його форми і методи.

Значна частина документів вперше була оприлюднена саме у форматі виставки "Спротив геноциду". Вперше вона була показана у Києві у 2014 році.

День пам'яті жертв Голодомору у Ліллі став можливим завдяки активній співпраці представників місцевої української діаспори, парафіян та Лілльського католицького університету з українськими істориками.

У 2008 році Європейський парламент визнав Голодомор злочином проти людства. Українська громада Півночі Франції поставила собі за мету нагадати сучасному французькому суспільству про ці трагічні події та закликати місцевих депутатів підтримати визнання Голодомору геноцидом.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.