У Грузії знесли самовільно встановлений пам'ятник Сталіну

У селищі Шорапані Зестафонського району (Грузія) демонтували пам'ятник Йосипу Сталіну, самовільно встановлений депутатом місцевої сакребуло (райради) Кобою Гокалеїшвілі.

Про це повідомляє "Грузія-онлайн" із посиланням на прес-службу районної адміністрації.

Пам'ятник Сталіну в ніч на неділю з'явився в сквері, поряд із меморіальною дошкою на згадку про загиблих в 1941-45 роках. У ніч на понеділок на знак протесту місцеві жителі облили пам'ятник білою фарбою.

Влада Шорапані наголосила, що пам'ятник встановлено самовільно, без дозволу і обговорення.

Фото: lenta.ru

"Під час демонтажу депутат Гокалеїшвілі не давав можливості техніці і відповідним службам почати роботу на території, - додали у прес-службі. - Разом з ним знаходився ще один чоловік, який кидався камінням. На щастя, ніхто не постраждав. Довелося викликати поліцію, яка вивела цих двох осіб з території скверу".

Нагадаємо, у вересні 2013 року пам'ятник Сталіну було споруджено у грузинському місті Телаві. Фігуру вождя додали до місцевого монументу героям Другої світової війни. Того ж дня монумент облили червоною фарбою, міськрада Телаві наголосила, що пам'ятник споруджено без дозволу. Його демонтували.

Кілька разів погруддя Сталіна встановлювали в селі Акура (Телавський район, регіон Кахетія). Всі вони були демонтовані.

У листопаді 2012 року у грузинському селі Земо Алвані відновили пам'ятник Сталіну, демонтований у 2011-му.

У липні 2013 року повідомлялося про намір влади грузинського міста Горі відбудувати пам'ятник Сталіну, демонтований у 2010 році.

У травні 2012 року у Києві, Одесі і Львові встановили дерев'яні пам'ятники "Сталіну, який пісяє".

У квітні 2011 року громадськість Луцька змусила комуністів демонтувати намет у центрі міста, в якому комсомольці збирали пожертви на відновлення знищеного вибухом погруддя Сталіна в Запоріжжі.

В листопаді 2011 року департамент архітектури та містобудування Запорізької міськради визнав відновлений пам'ятник Йосипу Сталіну, встановлений у скляній вітрині в стіні облкомітету КПУ, елементом декоративного оформлення інтер'єру.

Перше погруддя Сталіну в Запоріжжі було встановлено у травні 2010 року перед будинком Запорізького обкому КПУ. У грудні 2010 року невідомі пошкодили бюст, відрізавши йому голову. Відповідальність за скоєне взяла на себе націоналістична організація "Тризуб".

У новорічну ніч 2011 року невідомі підірвали пам'ятник Сталіну, проте встановити їхні особи слідству так і не вдалося.

У 2010 році Апеляційний суд Києва визнав Сталіна одним із винних у вчиненні геноциду громадян УРСР у 1932-33 роках.

У 2013 році 74% громадян України вважали Сталіна жорстоким тираном, позитивно до його постатті ставилися 22% українців.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.