Спецпроект

Конкурс наукових робіт про Голодомор. Перша премія - 5 тисяч

Міжнародний конкурс наукових робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка запрошує до участі студентів, аспірантів і молодих науковців.

Про це ІП повідомили організатори конкурсу.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936-1993) і Володимир Маняк (1934-1992) – присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Життя обох дослідників трагічно обірвалося. В пам’ять про них започатковується міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових робіт для молоді.

Винагороди переможцям: диплом 1-го ступеня – 5 тис. грн. диплом 2-го ступеня – 3 тис. грн. диплом 3-го ступеня – 2 тис. грн.

Мета конкурсу – формування міждисциплінарного інтелектуального середовища та активізація наукової діяльності молоді.

Тематичний напрям конкурсних робіт – порівняльний аналіз Голодомору та інших проявів голодотворної політики імперських і тоталітарних урядів, з’ясування спільного/відмінного у трагедіях різних народів і націй.

Оголошення результатів конкурсу міжнародними експертами і нагородження переможців відбудеться до 15 червня 2016 р.

На конкурс подаються лише оригінальні наукові роботи.

 Вимоги до оформлення та інші деталі

Наукові роботи на конкурс надсилайте електронною поштою на адресу holodomor.center@gmail.com до 1 травня 2016 року.

Партнери: історичний факультет КНУ ім. Шевченка, кафедра історії НаУКМА, кафедра історії НТТУ "КПІ", інститут історії та права Миколаївського НУ ім. Сухомлинського, кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, Національний музей історії України у Другій світовій війні; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Вечір п'ятниці. Останні години перед Чорнобилем

«Я маю кілька питань, багато питань», — пролунав схвильований голос Трегуба. «Це не телефонна розмова. Без мене не починайте», — коротко відповів Дятлов. Ще через деякий час наче нізвідки зателефонував начальник Дятлова, сам Микола Фомін — він також наказав Трегубу не починати без Дятлова. Зміна нарешті була готова приступити до зупинки реактора. Ураховуючи, що це випробування мало зайняти трохи менше ніж дві години, Трегуб розраховував завершити все до кінця своєї зміни, тобто до півночі 25 квітня. Вони мали поквапитися. Та де ж був Дятлов?

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.