Спецпроект

Конкурс наукових робіт про Голодомор. Перша премія - 5 тисяч

Міжнародний конкурс наукових робіт імені Лідії Коваленко і Володимира Маняка запрошує до участі студентів, аспірантів і молодих науковців.

Про це ІП повідомили організатори конкурсу.

Подружжя літераторів – Лідія Коваленко (1936-1993) і Володимир Маняк (1934-1992) – присвятили себе реалізації масштабного проекту збирання усних свідчень та розгортанню дослідів з історії Голодомору 1932-1933 рр.

Життя обох дослідників трагічно обірвалося. В пам’ять про них започатковується міжнародний міждисциплінарний конкурс наукових робіт для молоді.

Винагороди переможцям: диплом 1-го ступеня – 5 тис. грн. диплом 2-го ступеня – 3 тис. грн. диплом 3-го ступеня – 2 тис. грн.

Мета конкурсу – формування міждисциплінарного інтелектуального середовища та активізація наукової діяльності молоді.

Тематичний напрям конкурсних робіт – порівняльний аналіз Голодомору та інших проявів голодотворної політики імперських і тоталітарних урядів, з’ясування спільного/відмінного у трагедіях різних народів і націй.

Оголошення результатів конкурсу міжнародними експертами і нагородження переможців відбудеться до 15 червня 2016 р.

На конкурс подаються лише оригінальні наукові роботи.

 Вимоги до оформлення та інші деталі

Наукові роботи на конкурс надсилайте електронною поштою на адресу holodomor.center@gmail.com до 1 травня 2016 року.

Партнери: історичний факультет КНУ ім. Шевченка, кафедра історії НаУКМА, кафедра історії НТТУ "КПІ", інститут історії та права Миколаївського НУ ім. Сухомлинського, кафедра політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету, Національний музей історії України у Другій світовій війні; Національний музей "Меморіал жертв Голодомору".

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.