США розсекретили список цілей в СРСР на випадок ядерної війни
Національне управління архівів та документації США оприлюднило перелік можливих цілей на випадок ядерної війни з Радянським Союзом у 1959 році. В Україні найбільше постраждала б Полтавщина.
Це перший випадок, коли розсекречуються офіційні документи щодо ядерної війни, повідомляє New York Times.
Йдеться про військові та промислові об'єкти на території СРСР, його східноєвропейських соціалістичних союзників та Китаю, який до розколу 1960-х років був союзником Москви.
Розсекречений документ має назву "Дослідження вимог до атомної зброї на 1959 рік". Він укладений Стратегічним авіакомандуванням Збройних сил США в 1956-му і визначає важливість і порядок знищення ключових ворожих об'єктів.
Цілі та їхні специфікації перераховані у кодованих таблицях на 800 сторінках.
"Систематичному знищенню" підлягали об'єкти у великих містах, серед них 179 у Москві, 145 у Ленінграді і 91 у Східному Берліні.
 |
| Обкладинка страхітливого переліку |
Об'єкти мають номери за категоріями - приміром, "сталь", "двигуни", "виробництво електрики", "військові школи", "радіо і телебачення", "виробництво шин", "танки", "рідке паливо", "виробницство стрептоміцину [антибіотик]", "урядові будівлі" і ще багато іншого.
В кожній цілі серед інших категорій обов'язково присутній код 275, що означав "населення".
"Це огидно, звичайно, що населені центри були під прицілом", - зазначив старший аналітик Універститету Вашингтона Вільям Барр, який і звернувся до Пентагону з проханням зняти гриф секретності з документу. Він додав, що це найбільш детальний перелік цілей, відкритий військовими для громадськості.
 |
| Інфографіка з сайту Університету Вашингтона. Зроблена трохи криво, бо замість неіснуючих волинських аеродромів Горохова і Бихова на карті мають бути білоруський Бихів і російська авіабаза Горохівка (нині Остров-5 у Псковській області). Видно, що під ядерний удар потраплють Москва, Берлін і Варшава. В Українській РСР від радіоактивного забруднення внаслідок удару найбільше б постраждала Полтавщина |
Точні адреси і назви цілей визначити неможливо, оскільки вони закодовані. Відповідь на це питання міститься у так званій "Енциклопедії бомбування", але вона досі засекречена.
Наголошується, що перший удар Стратегічне авіаційне командування планувало спрямувати не на промислові об'єкти, а на авіаційний комплекс СРСР.
В 1956 році, коли було укладено даний перелік, основним засобом доставки ядерних зарядів залишалися важкі бомбардувальники, тому американці планували в першу чергу знищити цю категорію цілей.
Під удар підпадали аеродроми і ракетні бази, командні центри, склади, об'єкти авіаційної та ракетної промисловості. Пріоритетом були місця базування бомбардувальників та ракет, об'єкти ППО.
 |
| Аеродроми в Кіровограді, Києві, Коломиї |
Загалом у переліку більше 1100 аеродромів - від тодішньої Німецької демократичної республіки до Китаю. Кожен із них має свій код пріоритету.
Науковці з Архіву національної безпеки (Університет Вашингтона) визначили топ-20 з цих аеродромних цілей, шість із них - в Україні.
Йдеться про авіабази у Прилуках (Чернігівщина), Полтаві, Житомирі, Стрию (Львівщина), Миргороді (Полтавська область) i Мелітополі (Запорізька область).
На університетському сайті називають ще авіабазу Хорол на Полтавщині, але такого аеродрому немає - очевидно, американські архівісти сплутали його з населеним пунктом Хороль (заснованим переселенцями з Полтавщини в XIX сторіччі) біля Владивостоку, де в 1956 році була авіабаза важких бомбардувальників Ту-4.
 |
| Дніпропетровськ, Дрогобич, Дубно, Джанкой |
На території Білоруської СРСР розташовувалися шість авіабаз із топ-20, із них аепрдроми в Бихові та Орші мали пріоритет №1 і №2. На території Росії - сім авіабаз (включно зі згаданим вище Хоролєм), в Естонській СРСР - одна (Тарту), з пріоритетом №13.
Незалежний консультант Стівен Шварц зазначив, що розсекречення переліку цілей дозволяє побачити страхітливі деталі ядерної війни.
"Це надзвичайно потужна зброя, здатна завдати неймовірних руйнувань, - наголосив Шварц. - Цей документ вже є історичним, але, на жаль, сама ядерна зброя історією ще не стала".
Нагадаємо, у жовтні 2015 року NASA відкрила для доступу весь фотоархів Місячної програми.
