Знайдено рідкісну фотографію ядерного удару по Хіросімі. ФОТО

У японському місті Хіросіма знайдено рідкісну фотографію американського ядерного удару 1945 року. Вона зображує грибовидну хмару ядерного вибуху, яка розпадається на дві частини.

Про це повідомляє PressTV iз посиланням на "Франс пресс".

За словами працівників Хіросімського меморіалу миру, чорно-біла світлина була знайдена серед речей, що належали одній із початкових шкіл міста.

Знімок був зроблений через півгодини після вибуху, за 10 кілометрів на схід від епіцентру ядерного удару.

Знайдене зображення

"Про існування цього зображення давно було відомо історикам, - повідомила куратор меморіалу. - Але його оригінал виявлено вперше".

Приміщення Хіросімського меморіалу миру - колишній Дім сприяння промисловості префектури Хіросіма. Найближча до епіцентру вибуху (150 м) вціліла споруда.

Музейники зазначають, що знімок ядерного гриба, котрий розпадається на дві частини, є надзвичайно рідкісним.

Пейзаж Хіросіми після вибуху. Будівля Дому сприяння промисловості позначена червоною стрілкою. Переважно дерев'яні будинки в радіусі 2 км від епіцентру вибуху були повністю знищені

США завдали ядерного удару по Хіросімі 6 серпня 1945 року. Внаслідок бомбардування, за різними оцінками, померли (одразу або від спричинених хвороб) від 90 до 160 тисяч людей. Через три дні було скинуто ядерну бомбу на місто Нагасакі - вона убила близько 70 тисяч. Половина з цих жертв загинула в перший день бомбардувань.

Вибуховий відділ американського ядерного проекту очолював уродженець Києва Георгій Кістяковський, родичі якого були активними учасниками перших визвольних змагань. Майбутній професор Гарварду, Кістяковський емігрував з України у 1920 році.

Дивіться також:

1941: наслідки японського удару по Перл-Харбору. Кольорове ВІДЕО

1945: США проти Японії. Зйомка з атакуючих літаків. ВІДЕО

1991: Автострада Смерті. Шокуючі наслідки авіаудару по іракській колоні. ФОТО

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище